партиззз

200 “200-х” чи 200 живих – що потрібно Україні?

2 1125

Написано й опубліковано 3 роки тому. Ризикувала, бо могли звинуватити у “зраді”.

Через тисячу кілометрів навмання підказувала землякам рятівний шлях із пекла.

Стежину у полі – крізь ліс соняхів…

 

У ці хвилини 10 бійців із 51-ї та 2 взводи 72-ї приймають бій, можливо — останній у житті.

Точніше, вони просто лежать під шаленим “градом”. Неподалік шахти “Червоний партизан”.

Їм висунули ультиматум: здавайтесь, дамо коридор і переведемо на російську територію, звідки вас повернуть в Україну. А як не роззброїтесь, то винищимо всіх.

Час ультиматуму збіг іще вчора. Удень бійці намагались прорватися до своїх — не вдалося. Зі слів людей, які мені зараз телефонували, більшість хлопців готові відійти, але категорично заперечують капітан і комбат.

Прізвище одного з цих офіцерів — Чигринець Сергій Миколайович. Принаймні так мені сказали.

 

До місця, де бійці залягли зараз, бойовики вже пристрілялися. Триває тупе масове вбивство. До ранку, вочевидь, не лишиться НІКОГО. 200 “200-х” на ранок — цього не можна допустити!

Відійти з місця розстрілу ще можна. Поле не заміноване. Але в будь-якому разі під час відходу не можна стріляти. На шахті нашим надають гарантію безпеки й вивезення з зони масованого обстрілу.

Зв’язку з бійцями у мене немає. Тому пишу це тут.

Звернулась зараз, уночі, до відомого журналіста Юрія Бутусова й до волонтерів 51-ї. Брати на себе відповідальність і втручатись у дії військових не може ніхто з них, це зрозуміло.

Тож дослівно передаю те, що сказали мені телефоном ПОСЕРЕДНИКИ.

Поле соняхів НЕ заміноване. Полем до шахти Довжанська-капітальна йти майже кілометр.

На моє глибоке переконання, Україні потрібні 200 живих синів, а не 200 пошматованих “градом” “200-х”.

Посередники запевняють:  командуванню у Києві відомо про ситуацію під “Червоним партизаном”, там нібито теж вважають, що живі герої — краще, ніж мертві.

Увечері 3 серпня робітники Довжанської бачили на території 5-6 солдатів, які вимушено залишили позиції і перейшли-таки те поле соняхів.На шахті їх уже чекали посередники і бойовики, щоб перевезти на російську територію.

Відповідальність за все тут викладене  беру цілковито на себе. Із редактором сайту ця публікація НЕ узгоджена. Бо ніч.

 

 

ДОПОВНЕНО об 11.45

Телефон комбата увімкнувся о 5.22 (раніше зв’язку не було взагалі), ото й тільки.

Дружина одного з найстійкіших у 72-й написала вчора ввечері: “Друзі, моліться за його підрозділ. Тепер надія лише на Бога”.

 

 

Блогер Олександр Українець повідомив сьогодні о 10:07:

— 72-я бригада разделилась на две части: одна часть прорвалась, другая часть, которая прикрывала первую, находится на пропускном пункте на границе.

ІТАР-ТАРС інформує: сьогодні вночі 438 українських військовослужбовців звернулись до російських прикордонників по допомогу. Ті відкрили гуманітарний коридор і пропустили їх на територію РФ. Поміж тих, хто вимушено перетнув кордон, 164 українських прикордонники. Найближчим часом усіх цих українських військових переправлять на пункт пропуску “Матвіїв курган” для передачі українській стороні, запевнив речник прикордонного управління ФСБ РФ по Ростовській області Малаєв.

Держкордон наші перейшли у пункті пропуску Гуково Ростовської області РФ.

На КПП Гуково сьогодні вранці

 

Інформація в мережах від журналіста Андрія Цаплієнка: 
— Еще одна тяжелая новость сегодняшнего утра. Боевики огнем из танков и артиллерийских орудий вытеснили часть подразделений 72-й бригады и около 150 наших пограничников на российскую территорию. Ночной обстрел длился 4 часа. Сейчас наши бойцы находятся в районе Гуково и ведут переговоры с наблюдателями из ОБСЕ.

КПП “Червонопартизанск” разбит полностью. Отвечать на огонь танков было нечем. Боеприпасы на исходе. “Отбивались до последнего практически голыми руками”, — сказал по телефону один из офицеров-пограничников.

Как всегда, подоспело российское ТВ, успев сделать репортаж о том, что якобы наши перешли на сторону России. Но это не так. Их туда фактически загнали. Внимание! Это новая тактика россиян: вытеснять боеспособные части в сторону России и при помощи телевидения создавать эффект предательства и нарушения присяги.

 

 

На територію Росії вимушено відступила група військовослужбовців 72-ї моторизованої бригади, повідомив речник прес-центру АТО на Донбасі Дмитрашківський:

Військовослужбовці 72-ї бригади розділилися на дві частини. Одна прорвала кільце терористів, інша частина  прикривала цих військовослужбовців. Потім в одній з частин закінчилися патрони і припаси. Була пошкоджена техніка на полі бою. Після цього особовий склад був змушений виїхати до району пункту пропуску Росії”.

Підмога бійцям, які прикривали тих, хто проривав кільце терористів, так і не прибула.

 

 

На питання, чи контролюється тепер та ділянка кордону, яку прикривали бійці 72-ої  бригади, Дмитрашківський відповів: насамперед її мають контролювати прикордонники. Військовослужбовці лише здійснювали прикриття кордону, а не несли там службу.

Як відомо, бійців 72-ої бригади протягом місяця обстрілюють важкою артилерією та “градами” з боку Росії та з боку бойовиків. Учора вдень сильний обстріл тривав 5-6 годин. Уночі — 4 години…

Це була страхітлива ніч.

3-4 серпня 2014-го

Наталя Камишникова

Доповнюю у червні 2017-го:

Посередники вийшли на мене після кількох моїх публікацій про хлопців із 51-ї, яких іще й досі, майже 3 роки потому, судять у Володимирі-Волинському. Хтось із бійців дав їм мій номер.
Посередники витягали з-під градів їх– наприкінці липня 2014-го – і намагалися врятувати їхніх побратимів. А на териконі у хвилини затишшя хлопці іноді заходили в інтернет, читали наш сайт.
Досі не знаю, хто пройшов крізь ті соняхи. Але хто пройшов тоді – вижив.

 

На фото вгорі: шахта “Червоний партизан”

 

  • Розкажу iншим:

Також читають

Коментуймо!

2 Коментар "200 “200-х” чи 200 живих – що потрібно Україні?"

повідомляти

wpDiscuz