Після нашої публікації про непролазну багнюку на Володимирській нововолинці наввипередки демонструють нам інші екзотичні куточки нашого комфортного (ага), впорядкованого (ги-ги), по-справжньому європейського міста!..
Тетяна з вулиці Галицького, що в Нововолинську, обурено розповідає:
– Таке болото не тільки на Володимирській! Ми живемо на вулиці Галицького, поряд – Репіна, то там не набагато краще. Коли діти йдуть до школи, то тільки переживаєш – аби не загрузли.
І до нас немає нікому ніякого діла! Добре, що хоч до будинків наших шановних депутатів лежить асфальт. А то як би їхні бідні дітки ходили, чи то пак їздили, до школи?..
Фото нашого болота додаю.
Тут діти проходять справжній партизанський вишкіл!
Сядь на пеньок, знайди чобіток!
Болото не просте, а стратегічне. Секретна зброя мера – полковника запасу Сапожнікова. Усім окупантам тут буде гаплик!
Наразі ж тут грузне нововолинська малеча…
Який файний коментар. респект, тезко!
Наталя: А я би сама на роботу не пішла та дітей з хати не випустила, а натомість викликала б таксі і привезла директорів та “Сапоженьку”!!!
Асфальт, чи щебінка, чи освітлення закінчується коло домівок міських можновладців!!!
Ну шо, давайте фотки нововолинських нетрів, шановні “європейці”. На конкурс “ТВОЮ САПОЖЕНЬКУ!..” 🙂
Переможцю – безкоштовна помивка в депутатській лазні Льоні Підвального (як його називають у Нововолинську). Ой, перепрошую, це лазня депутатової мами.
Він, до речі, на останній сесії став щасливим власником іще одного підвалу – екс-бомбосховища під Ощадбанком.
Оце таке, як на світлині – робиться у душах найвищих нововолинських чиновників від місцевої влади. І нічого Ви не зміните тут, земляки! Приходити і викидати стару владу із кабінетів – такий рецепт моєї люстрації (очищення, переатестації, іспитів, перевірок чи екзаменів на профпридатність). А на другий день, виставити пікети і не пускати на роботу. Хай судяться як я із ними сужусь – ось вже більше півтора року.
Знаєте, не тільки Володимерська така. Пів міста таке.
Ми жили в районі цегельного і щоб добратися до 7ї школи теж плавали в багнюці, більш того у глині. Нікому це не було треба і зараз мали вони нас десь.