Апеляційна інстанція у Львові залишила без змін рішення нововолинського судді Ушакова у справі про об’єднання двох ключових посад у Нововолинській міськраді. РАДАР багато про це писав, можете подивитися за тегами.

Та не обійшлось на цьому суді і без сенсації.

Про неї – у відкритому листі Анатолія Бідзюри до  нововолинських чиновників.

Вітаю В.Сапожнікова, А.Сторонського та виконавчий комітет Нововолинської міської ради у повному складі! З постановою Львівського апеляційного суду, що була винесена на їхню користь у питанні суміщення двох посад – першого заступника міського голови та секретаря Нововолинської міської ради. Ухвалили її судді 15 лютого 2017 року – якраз на Стрітення.

Саме тоді, як вбачається, і стрілись ці дві посади, узурпувавши і підгрібши під двох місцевих синіх китів владу в Нововолинську, якої їм явно не вистачало й не вистачає до цих пір.

 

 

Не допомогла ані Конституція України, ні антикорупційне законодавство, ні лист, одержаний мною від голови Національного агентства із питань державної служби України К.О.Ващенка. Він марно намагався встановити справедливість, цитуючи ст. 6 із «Закону України про статус депутатів місцевих рад: «…депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної міської ради, головою, заступником голови районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі, не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у вільний від основної роботи час)”.

Проте я на їхньому місці не торжествував би так аж надто. Бо один із трьох суддів колегії навідріз відмовився підписувати заключну частину «Постанови» Львівського апеляційного адмінсуду.

Звати суддю Роман Йосипович Коваль.

На цьому фото пан Коваль ліворуч…

 

А тут ліворуч – Михайло Колєсов, адвокат позивача Бідзюри

 

 

У папери занурились луцькі адвокати нововолинських чиновників

 

Отже, у підсумку:

1) У Нововолинську немає секретаря ради, який згідно з вимогами Конституції України, «Європейської Хартії», «Закону України про місцеве самоврядування» та «Закону України про статус місцевих депутатів» мав би обстоювати права та інтереси територіальної громади Нововолинська.

2) Міською радою де-факто керує представник місцевої виконавчої влади, не маючи на це ніякого права.

3) Здвоєна, незаконна посада «перший заступник міського голови-секретар міської ради» із правом підпису фінансових документів, за повної відсутності посадової інструкції на неї, є грубим порушенням українських та міжнародних правових актів і норм, ратифікованих державою Україна. Тобто є узурпацією місцевої влади.

4) Влада Нововолинська, як вбачається, не визнає ст. 5 Конституції України (“влада в Україні належить народу”) й не забороняє узурпувати владу нікому зі своїх місцевих бюрократів.

5) Міську раду і міських депутатів – законодавчий орган місцевої влади контролює фактично представник виконавчого органу – перший заступник міського голови.

6) Секретарем міської ради (друга особа в ієрархії місцевого врядування) у Нововолинську є чиновник, що працює на громадських засадах. Він не має права ані заміняти міського голову у разі припинення ним своїх повноважень, ані підписувати фінансові документи, ані бути депутатом Нововолинської міської ради.

7) Андрій Сторонський, знаючи, що порушує закон, лукаво не відмовився від суміщення/об’єднання двох посад, хоча юристи виконавчого комітету Нововолинської міської ради не могли йому цього не сказати.

8) У Нововолинську абсолютно не виконуються і не здійснюються вимоги задекларованих у «Європейській хартії» прав і свобод громадян, зазначених у Ст. 3 п. 1-2, Ст. 4 п. 1, Ст. 6 п. 2 та Ст. 7 – повністю.

Суди на цьому не закінчилися. Буде написана касаційна скарга. У разі незадоволення моїх вимог касаційним судом у Києві – настане черга міжнародних судів.

 

Анатолій Бідзюра переконаний у своїй правоті. Він обстоює НАШІ конституційні права

 

А після Львова буде Київ… А може, й Страсбург

 

Влада в Україні належить народу! Єдиним розпорядником і джерелом влади в державі є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою. (Ст. 5 Конституції.)

Ви не знали цього, наші наймити?

Від себе додам: змінювати лад у тім числі й революційними чи партизанськими методами.

Пункт 1. Народ завжди правий! Пункт 2. Якщо ж народ не правий – дивися пункт 1.

Крапка.

А.Бідзюра, член тер. громади Нововолинська, голова ГО «Україна + Польща»

Прочитав сам? Поділись з іншими: