– Хочу здати документи на закордонний паспорт. На біометричний, як тепер вимагають. Яким буду у черзі?

 – Аж 555-м, мабуть, – важко зітхнула я, бо знаю тепер усе про чергу в Нововолинську. І порадила своєму знайомому поїхати в Іваничі. Там, кажуть, не треба чекати аж 3-4 тижні, щоб почати оформлення біометричного паспорта.

Напередодні мала телефонну розмову з начальником Іваничівського сектора державної міграційної служби Людмилою Волковою. Людмила Степанівна запевнила: обслуговують усіх, незалежно від місця фактичного проживання чи реєстрації. Є відвідувачі з Києва, Львова, Сокаля… Минулої п’ятниці приїздили замовити закордонний паспорт аж 15 нововолинців. А загалом того дня було 30 осіб. Усіх прийняли.

Одне слово, поїхав сьогодні вранці Валентин Мінчик у Іваничі. Ризикнув. О 6.15  зайшов у автобус на повороті третьої шахти – і був на місці близько сьомої години.

Паспортний стіл – там само, де поліція. Треба вийти біля лікарні і трохи пройти до центру.

 

Це тут!

 

У черзі наш репортер виявився п’ятим. Кабінети відчинили о 8-й.

Тут нагодились аж семеро громадян, які вчора сплатили в банку по 558 чи по 810 грн. (залежно від терміновості), але не встигли на фотографування і сканування відбитків пальців.

Оператор станції приймає відвідувачів лише до обіду. А вчора їх було багато.

 

 

Отже, з 5-го Валентин став одразу 12-м. Черга трохи напружилась, громадяни занервували. Та коли з’ясували, де платити, й одержали у кабінеті начальника талончики з банківськими реквізитами, то мерщій понесли гроші в банк.

А звідти – знову у чергу, вже до оператора фотосканокомплексу. Тут народ розслабився й навіть трохи здружився. Загалом у живій черзі було 20 чоловік.

 

 

Оператор обслуговує швидко, але виникають проблеми у самих громадян. Дехто ставить свій електронний підпис із п’ятої чи десятої спроби. Декому переробляють фото – клієнт хоче виглядати гарнішим. 🙂  Не завжди якісно виходять відбитки пальців.

До слова, в Іваничах і на українські паспорти, й на закордонні готує документацію одна-єдина станція. У Нововолинську їх три. Одна – на вітчизняні паспорти, друга – на закордонні. Третя зараз не діє.

“Чому так?” замислився Валентин.

Чому нововолинці повально записуються аж на кінець серпня, а тут лише 20-25 клієнтів у живій черзі?

 

 

І сам знайшов відповідь…

 

 

Тут немає ажіотажу – тут інший темп життя. Люди пораються на городах, базарюють і готуються до жнив.

 

Забирати біометричний паспорт Валентину доведеться теж в Іваничах. Це буде за півтора місяця, хоча за законом паспорт мають видати впродовж 20 днів. Терміновий роблять добрих три тижні, хоча мають виготовити і вручити за 7 днів.

На поліграфічному комбінаті у Києві щось то ламається, то псується. Він перевантажений замовленнями, а в людей зриваються поїздки на відпочинок, на лікування, у невідкладних справах. Сотні тисяч українців нервують, зазнають фінансових втрат… але державній машині до цього немає діла. Поламка. Чекайте. Терпіть.

У Нововолинськ і в Іваничі сьогодні привезли “термінові” паспорти за 11-12 липня і “звичайні” – за 17 червня.

Люди обурюються, дехто навіть пише скарги в ДМС і у Генпрокуратуру. Хтось, можливо, у суд подасть – і виграє стовідсотково.

Держава взяла на себе зобов’язання виконати замовлення документа за 7 чи за 20 днів – ото хай і виконує. Тютя в тютю. Поляки вже б закидали суд позовами. Наші терплять.

Але це зовсім  інша тема, а дорогу в Іваничі ми всім мисливцям за біометричним паспортом показали. 🙂

 

Фоторепортаж – Валентин Мінчик

Текст – Наталя Камишникова

Прочитав сам? Поділись з іншими: