Хто ж побив уночі вікна юристу Віктору Порплиці?
Заступник начальника Нововолинського відділення поліції Сергій Галащук повідомив РАДАРУ: встановили і виконавців (їх двоє), і замовника.
Встановили того ж самого дня! По гарячих слідах.
– Для мене, – наголосив Галащук, – це було, як ви й написали, справою честі. Бо з Порплицею колись служив, та й злочин зухвалий. Уся оперативна інформація вже у Віктора Зіновійовича, що з нею робити – він визначиться сам. Так, це справді була помста за професійну діяльність Порплиці на ДП “Волиньвугілля”.
РАДАР поцікавився у потерпілого, чи знає він уже своїх кривдників і чи може повідомити їхні прізвища та мотиви злочину.
Віктор Порплиця сказав: виконавці до нього приходили, принесли вибачення, зголосилися компенсувати всі збитки.
Знає він і замовника злочину, але поки що не назве – хоче впевнитись на 100%.
Речдок, загублений у палісаднику попід вікнами, він одному з виконавців віддав-таки. Це мобільний телефон.
Ну, звісно, дорожчий…
– Місто маленьке, всі всіх знають. До мене зверталися знайомі, просили за цих двох молодиків, – пояснив свою миролюбну позицію Віктор Зіновійович. – Винні компенсували шкоду, перепрошували. Я не мстивий. А от щодо замовника – наразі почекаю…
РАДАР небезпідставно припускає, що гонорар за нічне побиття вікон становив 650 гривень. Один молодий бандюкович, вочевидь, стояв на атасі чи підносив цеглину, другий її жбурляв.
Але виконавці прокололися двічі. Увечері, коли висадили одне вікно, загубили дорогий мобільник…
А о третій годині ночі, розбивши друге вікно, котрийсь із зловмисників помилково набрав номер… Порплиці. Спитав захекано (відчувалося, що біг): “Ти де?!” 🙂
Ну, й засвітив свій номер…
Тепер двом шибеникам світить курс трудотерапії. Це ж і шиби треба вставити, і палісадник від гілляк звільнити. Певно, перечепився тоді хлопака – і мобільник випав…
У тему:
Ну, ось і фінал. Те ж саме було й зі замахами на вбивства у Нововолингську – І.Желізка (2 рази), його дружину Христину, громадських активістів Є.Кліндухова та В.Коптюка і багатьох інших. Я знаю замовників. Проте, теж, як і Порплиця, мовчатиму до пори.
а я тут, розгрібаючи свій архів, натрапила на пікантний і підленький такий документ. Якраз із приводу переслідування громадських активістів. Як добре, що газети не горять. 🙂 Незабаром опублікую.
в Народній справі очевидно матеріал
Ні, “Народна справа” такого б не надрукувала нізащо.
без чобота не обійшлось.
ти бач як мусора оперативно спрацювали ? а от по Бульвару квартиру обчистили ,то навіть не приїхали.