маршеее

“Спасибі, дядьку, за Україну!” Історія з маршрутки

5 2296

Цю історію розповіла у віршах Галина Британ із Борислава. Але ви теж були свідками подібних історій…


Таксі маршрутне, водій лютує.

«Усі по пільгах!» – він репетує.
Це в бік солдата, що, попри втому,
Рюкзак тримає, їде додому…

 

 

В очах – гармати, вогні і танки
В очах пекучі, страшні світанки,
Окопи, крики і мін сичання,
Холодні очі, страшне прощання.
У серці спогади ті колючі
Про втрату друга, таку болючу,
Про ту розпуку, що душу мучить,
Про ніч пекельну і сон гнітючий,
Про маму й тата, про рідну хату…
Водій же свою співа солдату:
«Ой, всі герої, хочуть возитись,
Хто мені гроші буде платити?»
Усі мовчали, солдат – ні слова…
Маленький хлопчик, що біля нього,
Сказав, поглянувши в очі щиро:
«Спасибі, дядьку, за Україну!»
Водій замовк – мабуть, стидно стало.
В салоні тиша запанувала,
Така глибока, всіх пронизала,
Дорослі очі кудись ховали.

 

 Бо цей маленький дрібний хлопчина
З-поміж усіх них один-єдиний
Сказав спасибі тому солдату,
Що більше року не бачив хату,
Не бачив мами, не бачив тата,
А тільки кулі, війну, гармати…
Що у окопі мерзнув холоднім,
Що тільки вирвався із безодні
Війни пекельної за країну,
Яку не зрадив і не покинув…

 

 Я також хочу тому солдату
Вклонитись низько, щиро сказати:
Спасибі, сину, прости за муки,
За всі терпіння, за чорні руки,
За ті окопи, що зі снігами,
За ті болючі на серці шрами,
За сни, що бачиш страшні ночами,
За сиві коси і сльози мами…
За водія, що нахабно, сину,
Тебе образив так без причини…
За те, що молодість під гармати
Свою поклав ти, – прости, солдате…
Галина Британ

Використано стопкадри з відео, де авторка читає ці вірші: 

https://www.youtube.com/watch?v=jVXZXcjxPWs

  • Розкажу iншим:

Також читають

Коментуймо!

5 Коментар "“Спасибі, дядьку, за Україну!” Історія з маршрутки"

повідомляти

wpDiscuz