Портрет онуки тремтів у руках цієї передчасно посивілої жінки. Скільки сліз вона виплакала – і скільки їх іще буде… Кінця-краю гуманному суду досі не видно. А підсудний був спокійним, як двері у СІЗО.   12 червня у коридорі Ковельського міськрайонного суду перед початком чергового засідання у справі вбивства Катерини Литкіної мала я цікавий діалог із … Читати далі Убита дівчина посміхалася з портрета, який тримала бабуся в залі суду…