Член президії нервово шарпав за рукав головуючого на зборах, аби той швидше провів голосування – зал стрімко порожнів.

Сивочолі садівники галасували, як діти, і дружно гукали то “Слово!”, то  “Геть!” Дехто навіть свистів.

Група підтримки Веселова справно вішала їм локшину на вуха.

Проголосували за те, щоб дачний масив “лишився при виконкомі Нововолинської міськради”, хоча дачний масив не є структурним підрозділом виконкому…

Тепер я бачила все. 🙂

Репортаж із “НАДЗВИЧАЙНОГО” зібрання, яке відбулося 18 червня в залі нововолинської мерії

Біля входу в міськраду стояв із плакатом голова  садівничого товариства “Прикордонник” Сергій Солтан.

Він, як і більшість правління, вважає:

 

 

Висловити свій протест проти самоуправних дій одного з колишніх голів товариства – Ігоря Веселова та його прибічників прийшло зо два десятки людей, переважно молодих.

“Надзвичайні” збори організувала саме група Веселова – і там переважали старші дачники.

При вході до залу сидів реєстратор. Він вносив у зошит прізвища тих, хто прийшов на зібрання, і номери їхніх ділянок.

 

 

Членських книжок чи інших документів не питав. Багатьох записав “на віру”.

 

 

Нарахували 281 учасника, виявили 43 вільних місця у залі… З горем навпіл обрали президію, секретаріат, лічильну комісію. Аж на 40-й хвилині оголосили порядок денний.

У президію потрапив, зокрема, начальник управління транспорту та зв’язку виконкому Нововолинської міськради Юрій Коцура. Це він відає дачними пільговими і непільговими перевезеннями. Хто їздив – знає, яка це страхітлива душогубка.

Однак питань до нього чомусь не було…

На цьому фото Коцура крайній зліва:

 


А на зборах крайнім зробили Леоніда Табуринського – донедавнього голову “Прикордонника”.

Ось він стоїть і дивиться на нелегітимне зібрання:

 

 

Табуринський головував лише рік, устиг зробити для масиву багато. Але з нього чомусь ліплять ворога дачного народу…

Особливо стараються головуючий та член президії Сергій Кондрат.

Пан Кондрат (другий справа, в білому) на цих зборах демонстрував увесь діапазон емоцій: від викривального пафосу до істеричних вигуків.

 

 

Кондрат накручував і провокував людей:

– Нам сказали: “Соберете собрание – сядете в тюрьму!”

Все мы сядем в тюрьму, вы слышите? – обводить поглядом і рукою зал. – Все абсолютно!..

Чомусь йому дуже залежало на тому, щоб Веселова обрали головою та повністю змінили правління.

Попри те, що в залі лишилося обмаль людей, Кондрат наполягав. І то так затято, що аж смикав головуючого за руку, аж кричав!

А от Ігор Веселов повторював: “Я не стремлюсь бути головою, рішати не мені, заспокойтесь, я не хочу більше бути там”.

 

 

Однак своєї кандидатури він не зняв, а інших не пропонували.

Урешті-решт за Веселова проголосувало чи то 61, чи то 73 особи. Проти – 30. У залі на той час я нарахувала 120 чоловік. Не всі з них є членами товариства.

Головуючий  – пан Федина мусив визнати, що це рішення буде нечинним,  адже більшість просто покинула збори…

 

 

Світлана Близнюк  – секретар правління. Вона категорично (при цьому дуже спокійно і чітко) заявила:

– Маєте бути свідомі, що ці збори не мають юридичної сили. Ніякої надзвичайної ситуації на масиві нема, вода і світло є, сміття вивозиться. Товариство садівників несе втрати по грошах і часу, по всьому, бо товариш Веселов подав у суд і фактично судиться з нами всіма.

Позачергові збори може скликати лише правління, ревізійна комісія. Або ж ініціативна група, але вона має назбирати не менше третини підписів від усієї кількості садівників. А у вашому списку тільки 210 осіб.

Дочекайтеся рішення Апеляційного суду.!

 

 

За дійством уважно спостерігали представники промерського каналу СТН. Це там оббріхували правління масиву та Леоніда Табуринського.

Навіть міський голова Сапожніков, виступаючи на СТН, не посоромився перекрутити факти й скористатися чутками-плітками щодо діяльності правління.

Леонід уже тривалий час намагається пробитися в ефір СТН зі спростуванням чи бодай із відповіддю. Однак на промерський канал, де власником – друг мера Віктор Ярема, Табуринського не допускають. Чужі тут не ходять.

 

 

Головуючий кричав Світлані Близнюк: “Це настояща попитка зірвати наші збори! На місце!”

І хоча добре розумів, що зібрання нелегітимне, товкмачив присутнім: “Раз тут нема голови масиву, то він вами нехтує! Нехтує!! І бухгалтер теж вами нехтує!”

 

 

Збоку здавалося, що тут іноді нехтують здоровим глуздом – такий балаган раз по раз здіймався…

Людям усі ці тривалі “міжусобиці” та “сімейні розбірки” ні до чого.

Так вони й казали – у виступах із трибуни і поза залом.

Дачне товариство потребує спокою, а не колотнечі.

 

 

А хто ж колотить усю цю “веселуху” (вислів самих же дачників)?

Відповідь, як вбачається, – на фото:

 

 

Старші люди так легко ведуться на побрехеньки. Довірливі, як ті піонери.

Їм сказали, що цей цяця, а той кака, вони й вірять.

Сказали, нібито Литовеж щось там забере, вони й гукають: “Ми за Нововолинськ!”

 

 

Хоча нічого забирати в дачників Литовеж (Литовезька об’єднана громада) не збирається.

І навіть готовий дати їм БЕЗОПЛАТНО ще по 25 соток землі, а вона має велику ринкову ціну у прикордонні.

Готовий допомогти в облаштуванні доріг, у співфінансуванні пільгового автобуса, у призначенні субсидій тим, хто мешкає на дачі цілорічно.

Про це старанно мовчали масовики-затійники “надзвичайного” зібрання…

 

 

Утім, не все так погано у цьому жовтому домі.

 

 

Навіть накручені штатними маніпуляторами люди рано чи пізно прозрівають.

– Фігня це, а не збори, – сказала Веселову вже надворі старша пані у хустинці.

Вона на тих зборах виступала, до речі. Закликала припинити розбірки.

– Навіщо ви це робите? Та це комікс якийсь, – підсумувала вона в розмові з Веселовим.

Золоті слова! Але той комікс і та колотнеча дуже дорого обійдуться товариству…

Надія все ж таки – на молодих і принципових. Слушну думку висловила одна з садівниць:

– Зробіть сайт нашого товариства, звітуйте про все ще й там. Може, старші й не сидять в інтернеті – але їм діти-онуки розкажуть і покажуть. Тоді буде менше чуток, а більше фактів.

Відкрити сторінку товариства “Прикордонник” на фейсбук можна за лічені хвилини. Без жодних витрат. Можливо, саме там і відбуватимуться бурхливі обговорення?

А замість писати нескінченні позови та апеляції всі зацікавлені сторони, може, сядуть нарешті за стіл переговорів? І домовляться не підігравати будь-яким владцям, а обстоювати інтереси садівничого товариства. Отих сивих дачників, їхніх дітей та онуків…

 

Наталя Камишникова

Усі фото – Валентин Мінчик

РАДАР повернеться до цієї теми найближчим часом.

Надто багато брехні, напівправди й маніпуляцій з боку нововолинської влади та її каналів.

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: