На повороті з Нововолинська на Львів є придорожній шинок “Зустріч”.
Не знаю, який там сервіс, а от дизайн привертає увагу кожного.
І водойма, і місточок, і альтанка, і різнобарв’я квітів!
До цієї романтики додається добірний кіч. Настільки відвертий, що навіть не дратує – посміхаєшся. 🙂
Поряд автобусна зупинка.
Понад нею – наше царське село, солідна приватна забудова. У народі цей район іронічно називають “Дем’яна Бєдного”.
Щось там знову будують за парканом, а сама громадська зупинка – як та сирота на святі приватного ландшафтного дизайну.
Вже спозаранку смітник на зупинці забитий порожніми пляшками.
Отак і живемо тепер: на лабуте… на контрастах. Шик приватної власності – і запльовані громадські місця.
Наталя Камишникова