Чому голова Волинської облдержадміністрації довірив нововолинські шахти своєму раднику з Луганщини? В яких інтригах і схемах замішаний Дмитро Вусенко?
Подаємо передрук із “Волинських новин” від 20 березня.
Текст помітно політизований, адже якраз у ці дні точилася запекла боротьба за крісло в.о. луцького голови між представницею Самопомочі – Юлією Вусенко і представником УКРОПу Ігорем Поліщуком.
А “Волинські новини” ще не так давно належали цьому укропівцю, та й зараз обслуговують Палицю і Ко.
Поза тим, тут наведено цікаві факти.
Чоловік екс-секретаря Луцької міськради, депутата Юлії Вусенко Дмитро Вусенко за недовгий час проживання на Волині встиг стати радником з вугільних питань голови Волинської ОДА Володимира Гунчика й активно працює в цьому напрямку.
Інформаційне агентство Волинські Новини спробувало дослідити, чим Дмитро Дмитрович займався до переїзду на Волинь і чому Гунчик виявив йому таку довіру.
Вусенко Дмитро Дмитрович – уродженець міста Антрацит Луганської області. Не є підприємцем, не володіє жодним нерухомим майном. Раніше, як повідомили у правоохоронних органах, мав проблеми з законом. Зокрема, 27.08.2008 року був на підписці про невиїзд в Антрацитівському МВ УМВ за статтею 296 ч.1 Кримінального кодексу України (хуліганство). Із 28.08.2002 Дмитро Вусенко перебував у розшуку, 26.10.2002 був затриманий. Якої справи це стосувалось, невідомо.
За даними ДАІ, Вусенко володів престижним авто марки «Мерседес-Бенц S550», 2007 р.в., чорного кольору, держномер ВВ 0008 АТ. Проте його помічали за кермом різних авто представницького класу, в тому числі BMW 730 (яке невідомі 2015 року підпалили в Луцьку) та білого RangeRover, що коштують десятки тисяч доларів. До одруження Дмитро Вусенко торгував автомобілями.
– Що стосується статків мого чоловіка, то свого часу він був засновником кількох компаній. Його доходи були накопичені за роки підприємницької діяльності. Мій чоловік був засновником підприємств, які були згодом ним продані до того як ми одружилися. Ми побрались у 2011 році, – розповідала Юлія Вусенко журналістам.
Батько її обранця – Дмитро Петрович Вусенко є засновником ТзОВ «АТК «АДОРА». Основний вид діяльності цього ТзОВ – видобування та збагачення кам’яного вугілля.
Підприємство зареєстроване на території, яка нині є окупованою. Проте згідно з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року юридично діяльність припинена через ненадання звітних документів.
Раніше й сам Вусенко-молодший був пов’язаний із продажем вугілля на Луганщині. Підпалити BMW 730 могли через розбірки щодо чорного золота.
«Вугільну тему» Дмитро Вусенко продовжив на Волині, куди переїхав з Луганщини після початку війни на сході. Офіційно він є радником голови державної обласної адміністрації Володимира Гунчика з питань вугільних та паливно-енергетичних накопичень Волинської області.
За 2015 рік отримав 22 106 гривень зарплати на ДП «Волиньвугілля» (щоправда, потім міністерська перевірка виявила, що зарплату йому на шахті “Бужанська” нараховували безпідставно).
Такою є офіційна картина.
Та якщо у Луцьку Дмитро Вусенко мало кому відомий, то у Нововолинську він має репутацію негласного наглядача від Гунчика. Місцеві стверджують, що саме Дмитро Вусенко «вирішує», коли і кому вугілля відвантажувати, на які шахти кошти виплачувати і де дістати конструкції на металобрухт.
З метою буцімто відстоювання інтересів шахтарів на ДП «Шахта №1 «Нововолинська» зареєстрували первинну організацію Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці». Очолив первинку підконтрольний Вусенку Володимир Власюк.
Задля дискредитації діяльності нинішнього керівника шахти Андрія Пилипюка представники «Захисту праці» влаштовують мітинги, блокуючи роботу підприємства, та звинувачують директора в «дерибані» коштів, виділених на заходи з ліквідації гірничого підприємства.
Де-факто лідером місцевої організації профспілки є Олександр Шарко. Він перебуває у прямому підпорядкуванні близького друга Дмитра Вусенка – Дмитра Міхеєва.
Мета діяльності кишенькової профспілки проста – скористатися протестними настроями шахтарів, аби реалізувати власні інтереси на копальні. Адже нині шахта перебуває на стадії ліквідації, на її закриття з держбюджету виділяють значні кошти.
29 березня у Луцькому міськрайонному суді розглядатимуть справу про розірвання шлюбу Юлії Вусенко з Дмитром Вусенком.
Проте в одному з останніх інтерв’ю пані Вусенко жодним словом не обмовилась про розлучення. Навпаки – зазначила, що чоловік її всіляко підтримує, звертає увагу на професійні нюанси її діяльності.
Екс-секретар Луцької міськради вже незабаром може стати народним депутатом України (за партсписком “Самопомочі”). Тоді пані Вусенко доведеться зазначати у щорічній декларації доходи членів сім’ї. То чи не є розлучення фікцією, яка має на меті приховати «темні плями» в діяльності Дмитра Вусенка? Відповідь на це питання дасть лише час.
За “Волинськими новинами” від 20 березня 2017 р.
РАДАР вважає:
Дмитра Дмитровича Вусенка стільки разів у Нововолинську називали “смотрящим” за шахтами, що тут він впевнено обігнав навіть одіозного пана Венгрина (був такий радник у екс-міністра енергетики Демчишина). З усіх важливих для волинських гірників питань пан Гунчик скеровує прохачів до “Діми”. До Вусенка.
Не будемо демонізувати цю особу, але сподіваємось почути відверту думку шахтарів щодо діяльності радника голови Волинської облдержадміністрації.
Ну, й наостанок. Саме сьогодні в Юлії Вусенко луцькі депутати забрали повноту влади. Юлія Василівна тимчасово виконувала обов’язки луцького міського голови. У цьому затятому та скандальному протистоянні “палицюків” і “самопомічників” пані Вусенко виглядала гідніше за опонентів.
Цікаво, раніше радники були колишні генеральні директори, інші спеціалісти але всі місцеві а тут, людина далека до галузі, специфіки регіону, що вона може радити крім як робити “відкати”. Чи просто поставити “свого” директора і кинути його на 3-4 тис. тон вугілля рахуючись у нього на роботі а потім буцімто допомагати повернути втрачену гідність та робоче місце. Ще варіант зняти з чужого рахунка понад 100 тис. грн. які мали піти на оплату прохідникам, робити шоу ніби-то ми допомогли отримати зарплату, хоча від них нічого не залежало. Створити ручну профспілку щоб мати важелі впливу на керівників” але ж ми допомагаємо шахтарям!” Кому ви допомогли хлопці крім себе? Люди отямтесь це прості кидали з великої дороги , гоніть їх і руйнуйте створене ними щоб і духу їхнього в нас не було!!!
а можна детальніше про 100 тис. із ЧУЖОГО рахунку?
Потрібно спитати в людини яка попала в в халепу, в того в кого Міхей скориставшись довірою використав це. Хто на Волині мав підряди на виконання прохідницьких робіт!?!
а хто???
Знаю Юлію Вусенко особисто. При першій зустрічі вони мила, привітна жінка. Та потім вилазить наверх все нутро: жадібність, зверхність, недостаток виховання і культури. Виборців вона вважає – цитата -“тупою челяддю”. Виявилась неприємною особою, яка поза очі виливає балію з помиями. Ще викладаючи у СНУ казала, що всіх нагне. Таке жінці не личить. П.С. особисте оціночне судження
Ну,от і зрікся Гунчик свого радника. Оце днями заявив, що просто консультувався з Дмитром Вусенком із вугільних питань, від яких сам Гунчик далекий, а радником той не був. Так, епізодичні послуги. Ну, приміром, сконтактував Гунчика з профспілковими ватажками: Мухомеджановим, Гурою…
Отак всі “папіки” від своїх слуг, у випадку якоїсь загрози для себе, від своїх слуг відхрещуються: “А я його (їх) не знав!” Те ж буде і у Нововолинську. І вже не раз було у міській раді. Згадайте хоча б, заступників міського голови, а також випадки із дозволами на автономне опалення та “колегіальні рішення” міськвиконкому й депутатів міськради по багатьох інших питаннях : “А це не я! Так депутати, (члени виконкому) вирішили”. І невтямки, бідолашному та сірому виборцю, котрий не хоче і не бажає (ЧИ НЕ знає букв), що колегіальні рішення місцевих органів влади НЕ ВІДМІНЯТЬ законодавства України і її Конституції.