Цими днями минуло 5 років, відколи Нововолинська міська рада з подачі міського голови Віктора Сапожнікова подарувала 2-поверхову будівлю дитячого садка на вулиці Маяковського Генеральній прокуратурі України.
Тодішній голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук теж пристарався, аби цинічна оборудка вдалась. Підписи обох стоять під документами.
Дитсадок (це були навіть ясла) і 30 соток у центрі Нововолинська розчерком двох пер перевели з комунальної власності в державну і передали в оперативне управління ГПУ.
До 30 серпня 2013 р. міська прокуратура сплачувала за оренду будівлі й землі аж 1 гривню на рік. Під приводом, що ця установа зробила капітальний ремонт дитсадка і неухильно стоїть на сторожі законності (ага), її на прохання тодішнього міського прокурора Олексія Решетника люб’язно звільнили від непосильної оренди. І просто подарували міське комунальне майно правоохоронному органу на чолі з одіозним Пшонкою.
Це виглядало як холуйство, як хабар. І як дяка за те, що “батьків міста” прокурори не чіпають.
Я активно протестувала проти цієї та інших оборудок міської влади. За свої публікації та листи куди тільки можна невдовзі лишилась без роботи і стала опальною.
А мер невдовзі отримав орден за заслуги від Януковича й безстрокову індульгенцію від прокуратури.
Кожному своє.
Народний депутат Ігор Гузь докладає зусиль до повернення споруди з 30 сотками землі міській громаді. Письмово звертався до генпрокурора Юрія Луценка. Отримав акуратні відписки. ГПУ ніби й не заперечує, але вимагає навзамін у Нововолинську приміщення, яке не погіршить умов праці прокурорів.
А умови там – достойні! Добротний ремонт – коштом місцевих підприємців, які панічно боялися відмовити прокурорам, чи не так, панове Сліпчук і Решетник? В усіх працівників – окремі кабінети, є навіть бібліотека і чималий зал, а також службові квартири на першому поверсі.
У таких умовах можна було б розслідувати всі резонансні міські злочини, викрити й викорінити всю корупцію в Нововолинську. Але ж ні. Існує пакт про ненапад. Прокурорська рука мерську руку відмиє!
Коротше, оцей статус-кво – що прокурори засідають у ясельках – усіх влаштовує. І міську владу, і правоохоронців. Зневіреній громаді вже стало фіолетово. І лише поодинокі романтики вірять у відновлення справедливості.
Гурт цих романтиків на чолі з нардепом Гузем 1 вересня зібрався під міською прокуратурою й записав відеозвернення до генпрокурора Луценка.
Так і так, каже нардеп, уже 4 роки ставимо питання, пишемо і ходимо по колу… а дітки ходять у переповнені групи. Аж 312 малят чекають у майже безнадійній черзі, тимчасом як кілька працівників прокуратури шикують у 2-поверховій будівлі на 30 сотках.
До честі Луценка, він відгукнувся одразу, хоча й віртуально. Гузь виклав відео на своїй сторінці, генпрокурор прокоментував: “А слабо прийти особисто, а не позувати перед камерою?”
Типу зайди на чай, народний депутате, обговоримо, я для вашого брата-депутата відкритий, хоча звернень від вас – море.
В ГПУ за рік надходить до 10 тис депутатських звернень. Але двері першого заступника ГПУ, який прийшов з Вашої фракції, як і мої двері чи телефон – до послуг тих, хто хоче вирішити проблему.
Нормальна реакція як для високопосадовця. Ну, принаймні адекватна. Діалог – це завжди краще, ніж його відсутність. Проте інформресурс, підконтрольний Гузю, не знайшов нічого розумнішого, ніж дати заголовок: “Добре, що не матом. Луценко відповів жаргоном про повернення нововолинським дітям приміщення прокуратури”.
Жаргоном дехто з численних підписників сторінки Гузя, які активно коментували відеозвернення й напосілись на Луценка, вважає слово “слабо”. Ну, не знають люди, яке стилістичне забарвлення у того слівця і що таке жаргон. Але щоб ціла редакція цілого інтернет-видання цитувала дурницю й не дружила зі словниками?.. Невже слабо зазирнути? 🙂
Це слівце не жаргонне – розмовне. Аж ніяк не тюремна “феня”. Можна вживати навіть при маленьких дітях.
До чого веду. Більшість проблем, товариство, – через погану комунікацію. Недолугими заголовками й відвертим хамством прибічників нардепа у віртуальному спілкуванні з генпрокурором питання НЕ вирішується.
Гузю треба йти і через двері, так, а ще треба показати проблему президенту і прем’єру. Став питання руба, достукуйся, доводь, закидай зверненнями Гройсмана і Порошенка. Ну, й команда в Нововолинську хай лупає сю скалу.
У цьому дитсадку тепер автошкола. Білочки досі у шоці
Ось що каже мама Олена:
Я живу на 150 метрів від прокуратури, 7 чоловік якої займають цілий садочок.
Моя старша донька ходить в другу зміну в школі, бо позакривали школи.
Чотирирічний син спить в садочку в іншої дитини фактично на голові, бо група переповнена на третину.
Чекаю на третю дитину, яка взагалі не відомо чи попаде в садок, бо два з трьох ДНЗ на районі зайняті судом і прокуратурою. Так не має бути!!!
– Якщо дитсадок повернуть дітям, я повірю в диво, – написала в соцмережах інша мама.
Я теж повірю – що той Майдан був усе ж таки не намарно…
Наталя Камишникова
Фото двох дитсадків – Анатолій Бідзюра
Пакт про ненапад є, без сумніву . Але, на мою думку, тут доречніше було б вжити словосполучення “організоване злочинне угрупування”. Хитрий “Лис Микита” – мер, розпоряджається комунальним майном (спільним) територіальної громади і землею, ніби своїми власними. За прикладами далеко ходити не потрібно. Їх безліч, і всі задокументовані. Ну візьміть хоча б, для початку, земельну ділянку діючого дитячого садка №1, що по вул. Маяковського, 14 (близько 2 сотих га) на якій приватний підприємець збудував маркет. “Добренькі” вуйки із міськради, нахабно порушивши “ЗУ про дошкільну освіту”, відчужили дитячу земельку.
Навіть, дозволили змінити на ній – вкраденій у нас дзялці, поштову адресу.
Це – щоби кінці у воду. І так далі, тощо. Гуляй душа! Роби що завгодно у підконтрольній латифундії під назвою Нововолинськ! Що й виконується. Прокурори – свої у дошку!
Поліція старанно вдає, що ніц не бачить. А СБУ “своїх” – колишніх КГБІстів не чіпає, бо то “брати” по крові. Апеляійні суди, коли вже нікуди діватися – скасовують постанови своїх колег-суддів першої інстанції і, натомість, видають свої – вихолощені до невпізнання. У якій вже майже немає складу злочину і зроблені лазівки для подальших зловживань. Переконався на персональному досвіді.
Безкарність штовхає на нові злочини. Вихід? Він є: заяви у поліцію про крадіжки комунального майна, споруд і землі у Нововолинську. Підстава: Антикорупційне законодавство і Конституція України. Хай проводять слідчі дії. Хай відпрацьовують хліб із наших рук. Це крадіжки в особливо великих розмірах, а тому терміну давності не мають. Хто напише перший? Зголошуйтесь.
нехай би гузь краще розказав на камеру як він закони приймає після яких прості люди будуть жебраками,планується підвищення на газ,штрафи пдр і так далі
Провладний депутат Гузь, ти ж голосував за призначення Луценка. http://guz.in.ua/yurij-lutsenko-vvazhayu-ihorya-huzya-svojim-pobratymom.html