На щастя, ніхто не постраждав.
Окрім ділової репутації міського голови Сапожнікова й іміджу нашого європейського містечка.
Бо завалилося метро вже 100500-й раз…
Нововолинське метро, про яке знають уже й у Києві, Варшаві, Лондоні та Римі, – це сороміцький недобуд біля автостанції, подекуди ще трохи прикритий парканом.
Тут колись був підземний громадський туалет – завжди мокрий і погано освітлений, заходь – не бійся!
Той сортир давно закрили й “розбомбили”. Але він виглядав як ляля порівняно з тим, що там коїться зараз!
Нововолинськ для багатьох починається з автостанції та туалету.
А тут отак роками!
А довкола – чимала земельна ділянка. На дуже жвавому місці, поряд траса.
Цей ласий шматок Нововолинська міськрада віддала (безкоштовно, наскільки знаю) одному з місцевих підприємців під автомагазин. Із умовою, щоб облаштував там пристойний туалет для численних пасажирів і всіх стражденних.
Підприємець кілька років нічого не робив, хіба вирощував бур’яни, а потім передав чи продав такому собі Яремі.
Ярема В.Р.– це бізнес-аміго нововолинського мера, власник скандально відомого магазину “Аміго”, міського телеканалу, гуртівні та багатьох інших прибуткових об’єктів. А ще – головний ляшкіст-радикал у Нововолинську й заразом депутат міськради.
10 соток у виграшному місці Ярема отримав унаслідок складної комбінації – мабуть, теж за безцінь. Та вже 5 років не може чи не хоче дати їм ради.
Лише зазначає громадську вбиральню площею 78,3 кв.м у своїх деклараціях. Як комерційний об’єкт нерухомості… 🙂
Депутату, який має цілий автопарк, колекцію земельних ділянок, мисливських угідь і комерційних об’єктів, бракує грошей на пару-трійку унітазів для своїх виборців!
Ну, а гості міста, надто ж іноземці, завжди шукають очима громадський туалет. Десь же треба відвести душу після поїздки автобусом по наших дорогах.
Шукають… але ніколи не знаходять.
І завжди цікавляться: “У вас тут метро будують?”
Аборигени завжди регочуть: “Yes! Метро!”
Нововолинське метро, хто не бачив, виглядає сьогодні так:
Цими днями наша мстива міська влада зненацька згадала, що існують державні стандарти благоустрою територій. І показово оштрафувала одного юного бунтівника, що підпалив 2 шини під виконкомом, на 1360 грн. -за порушення тих стандартів.
Агов, пане Сапожніков! Агов, пане начальнику міського відділення поліції Пикалюк! А як щодо дотримання державних стандартів на ділянці бізнесмена Яреми В.Р.?
Протокол на цього депутата поліція складе врешті-решт?
Адмінкомісія на чолі з заступником міського голови Рожелюком влупить Яремі по максимуму як злісному порушнику державних стандартів ?
А якщо не влупить – то прокурори виїдуть зі своїх ясельок, віджатих під прокуратуру, і подбають, аби справа дійшла до суду?
Як остогидли оці ваші подвійні стандарти, горе-батьки і кривоохоронці недоєвромістечка!
Дописавши репортаж, РАДАР набрав 102 і викликав поліцію. Скласти протокол за статтею 152 Адмінкодексу.
Тому далі буде…
Наталя Камишникова
Фотозвіт – Агент Проzorro
У ТЕМУ:
а ще є у благодатному школа імені сапожнікова №9
Є ВАЖЛИВЕ ДОПОВНЕННЯ НАПРИКІНЦІ РЕПОРТАЖУ. 🙂
Додам: А у самому приміщенні автостанції був іще один громадський туалет. Потім, його викупив один підприємливий чолов’яга. І відкрив у ньому… мікрокафе.
Звичайно, у судових процесах “Грабовський проти Сапожнікова” буде фігурувати і це пошкодження громадського майна. А ще руїни залізобетонного заводу біля шахти-2 та розвалене Ремонтно-будівельне управління – звідки прийшов у 1986 році в “жовтий дім”, міський голова В. Сапожніков.
І ще є одна справа. Та про неї потім.
Коли пишу про цю злочинну нововолинську владу багато хто “мінусує”,… а так хочеться, щоб хоч одне падло написало про щось хороше, створене при цьому мерові-комуністові, орденоносцю всіх урядів…
європейська тарифи при украінських зарплатах
Отже, дзвінок на 102. У Луцьку прийняли, в Нововолинську швидко прибули на автостанцію (там сотня-друга метрів від відділку). Інспектор Корнилюк питає, чи відомо мені, хто пошкодив паркан.
– Ідеться не про пошкодження паркану, а про кричуще недбальство власника ділянки В.Яреми і порушення ним ст.152 КУпАП.
– То ми зробимо подання у ВУКГ.
– А до чого тут ВУКГ? Паркан і ділянка не перебувають у них на балансі.
– А звідки нам знати, чия ділянка?
Підказую, як дізнатись. Телефоную за 3 години:
– І як, дізнались?
– Іще ні, а Віктор Романович не бере слухавку.