– На території Нововолинського хлібозаводу працював продуктовий кіоск.
Жителі навколишніх вулиць (а у приватному секторі більшість – старші люди) могли купити там свіжого хліба, олії, крупів, солі, цукерок, печива, макаронів – продуктів щоденного вжитку.
Віднедавна цей кіоск закрили й обладнання вивезли.
Старенькі в розпачі, адже до найближчих продуктових магазинів далеченько. Або на 5-й – 6-й мікрорайон, або на ринок.
Таку відстань літнім людям долати нелегко.
Хто може посприяти, щоб продуктовий кіоск на території хлібозаводу знову запрацював? – запитує Віра Ленарт.
Так,дуже виручав кіоск
Ми за повернення!
І ніхто не хоче стати “бізнесменом”? Заробляти мільйони… Бабусі біля Вопаку заробляють…
Часи керованої економіки як і молодість бабусь, савєцкій пломбір і ковбасу по 220 не вернути.Якщо підприємцю не вигідно, то закрилось. Не приносить прибутку тому що.
Там дуже малий товарообіг. Я працював на заводі. А зарплатню платити потрібно.
Можна ж було не цілодобову роботу хлібного магазинчика організувати, а у якийсь певний час: скажімо, з 10 до 12 чи з 15 до 17 години.
Проте, місцевої влади у нас майже нема – перевірено і переперевірено. Там, кожен із височеньких службових осіб, такий собі царевич чи князевич, що служить вірно головному авторитарному “царю”. А той, у свою чергу, закриває очі на протиправні дії своїх підлеглих, бо й сам це практикує чи й не щоденно. Та яке там – щогодини! І боїться, що “свої в дошку”, ВЛАСНІ феодальні слуги його здадуть і не допоможуть у грядущих передвиборних змаганнях за корону голови ОТГ. :))