Юрій Єлева: Пора дати дорогу новим людям!

Юрій Єлева був депутатом Нововолинської міськради й депутатом Волинської облради. А ще був першим заступником нововолинського міського голови.

Сумлінно працював у виконкомі 8 років. Але з влади пішов і повертатись не хоче. 

Колишній ливарник і чиновник занурився з головою у садівництво. Та всі проблеми Нововолинська йому болять. І про це він розкаже сам: 

– Я сподівався, що міський голова дасть дорогу молодим, сприятиме новим ініціативам. Однак у владі повний застій.

Пан Сапожніков уже понад 20 років перебуває на посаді міського голови. Особисто я нічого проти Віктора Борисовича не маю. Але його підходи застаріли ще в 2010 році, коли я балотувався на мера. І ще більше застаріли зараз.

Було б нормально, якби він зараз вийшов до громади і сказав: «Я тривалий час керував містом, ви мені довіряли, люди добрі, багато зроблено.  Я пережив на цій посаді 5 президентів України, але втомився і врешті-решт маю право на заслужений відпочинок. Тому дякую вам, вибачте за ті помилки, які я зробив».

Громада зрозуміла б і спокійно його відпустила. І для нього було б краще, і для міста – однозначно.

Пора давати дорогу новим людям, бо змінюється час, змінюються покоління.

Очолювати місто мають люди, які мають сучасне мислення й досвід в управлінні, мають відповідальність за дітей, яких народжують і виховують тут, у місті. Вони старатимуться, аби діти жили в Нововолинську комфортно, щоб отримували якісні освітні послуги, щоб було де прогулятися безпечно.

Найбільша проблема команди Віктора Сапожнікова – кулуарність, непублічність, непрозорість.

Людей, які приходять в міську раду, втискують у цю оболонку, і вони часто вимушені робити речі, не сумісні з сучасними методами управління містом.

Потрапити на прийом до міського голови чи до заступника важко. Сесії проводять за пів години-годину, бо там у них повний «одобрямс». Вони не вникають у проблеми городян, проблеми міста.

І це треба змінювати! І добре, що є люди, які хочуть змінити це все.

От Анатолій Бідзюра правильно поставив меру питання: “Відкрийте рішення виконкому: хто купив майно громади? Хто купив землю? По якій ціні?”

Це нормально в будь-якому суспільстві, але, на жаль, ні Віктор Борисович, ні інші чиновники не розсекретили тих рішень. Чи бояться шефа, чи не хочуть підставити, але не відкривають.

А  люди бачать, що від них щось приховують, що громаду дурять. Комусь продали дешевше, комусь дорожче.

Ще коли я був депутатом міськради, у нас квадратний метр продавався по 120-130 гривень, а “Курчаку”, який нині забруднює повітря, продали по 12 грн.

Отакі речі, отакі підкилимні рішення громаді не подобаються. Влада живе ж коштом громади. Зарплати у чиновників досить пристойні, навіть зараз у міськраді виплатили премії на загальну  суму 2 млн. грн.

Ну то, хлопці і дівчата, будьте тоді відкриті, як в акваріумі, доведіть, що ви ці мільйони заробили чесно і своєю роботою принесли користь. А ви ж навіть не хочете звітуватись громаді.

Украй непублічно ухвалюють рішення щодо підряду на будівництво, ремонт доріг та багато іншого.

Громада невелика – всі все бачать і знають. Тому все має бути прозоро.

Потрібно сформувати стратегію розвитку міста. Куди воно має рухатись – ну, не на другу  шахту ж!

До нас приєднуються навколишні села, які завжди були постачальниками продукції та робочої сили для підприємств. Отже, треба врахувати інтереси селян.

І не забувати про питання екології, які стоять для міста досить гостро.

Міська влада могла й мусила знайти важелі впливу на підприємства, які спричиняють сморід у місті. Але не зробила цього! Нововолинці заслуговують на краще повітря, щоб принаймні під їхніми будинками не смерділо. Якщо вже не знайшлося іншого місця для забійного цеху “Курчака” та двох черг “Кроноспану”.

На сесії міської ради керівництво “Курчака”, яке заводило тоді бійню в місто, запевняло, що це найсучасніші технології, ані грама зайвих викидів. Що жодного смороду не буде – поставлять сучасні фільтри. Виявилося, що це неправда. Чи проектанти недопрацювали, чи на фільтрах зекономили…

Щодо “Кроноспану”, то з ним треба працювати, бо всі розуміють: він є в місті, вже нікуди від нього не дітись, і він буде. Але треба запровадити жорсткий контроль за викидами, домогтися, щоб нарешті встановили обіцяні електростатичні фільтри й інше обладнання, яке унеможливить такі незручності у вигляді пилу і специфічного запаху.

Украй потрібна модернізація очисних споруд, аби усунути сморід. Є  технології, які дозволяють переробляти мул, аби не смерділо на всі околи.

У мене не виникало бажання повернутись в крісло чиновника. Те, чим я нині займаюсь, – моя улюблена справа.

Окрім саду, є ще пасіка.

Та якщо мої знання і досвід в управлінні містом знадобляться новій команді, то в якості консультанта чи радника можу вділити чимало часу. Майбутнє мого міста мені не байдуже.

Хочу, щоб нам усім жилося комфортно і ми пишалися Нововолинськом.