Днями Нововолинський міський історичний музей організував цікавий онлайн конкурс “Я по світу іду в вишиванці”.
Номінацій було чимало: “Національна родина”, “Колективи”, “Ми – маленькі українці”, “Сучасна вишиванка”, “Старовинна…”
Призи роздадуть сьогодні на святковому Майдані.
Один із них дістанеться стоматологічній поліклініці – переможцю в номінації “Колективи”.
Ось їхні конкурсні фото.
41 лайк під цією світлиною
Під цією – 499 вподобайок
Ідея конкурсу чудова, а от платформа для голосування незручна і громіздка.
Спочатку я зайшла на сторінку музею. Терпляче перейшла за посиланням на сторінку директорки музею Ірини Костюк. Далі треба було перейти в “Альбоми”, серед них знайти “Колективи”…
І вже там нарешті розшукати фото, які хочеш відзначити.
Звісно, багато хто не доходив до альбому “Колективи” і ставив лайк просто під фото на сайті музею чи на сторінці директорки. А це було ніззя. Голоси пропали.
Світлини дитсадка “Кобзарик” повторювались там кілька разів. Голоси і через це змарнувалися. Тому “Кобзарик” набрав менше лайків у віртуальному альбомі, ніж стоматологія.
Зате перевершив усіх у номінації за кількістю вподобайок загалом під світлинами.
Тобто “Кобзарик” фактично став лідером користувацьких симпатій.
323 вподобайки
Ви можете порівняти цифри і самі побачити, хто ж переміг насправді.
694 вподобайки сумарно під обома фото “Кобзарика” в альбомі. Ще понад 400 за “Кобзарик” – там-таки, на сторінці директорки музею, але поза альбомом.
І сумарно 540 вподобайок під обома світлинами колективу стоматології.
Мій суб’єктивний висновок: через недосконалу систему голосування перемогли не найкращі, а найспритніші 🙂
Звернула увагу й на таке. У конкурсі взяли участь чимало колективів, але вподобайок під їхніми фото було лишень по 20-40. Можете роздивитись їх тут:
https://www.facebook.com/irina.kostyuk.5074/media_set?set=a.179870600446374&type=3
Прикиньте, тут лише 17 лайків 🙁
Чому так слабенько проголосували? Це теж питання спритності.
А між стоматологією і дитсадком розгорілася справжня ажіотажна боротьба. Не по-дитячому 🙂 Рахунок ішов на сотні голосів.
І попереду виявився той, хто націлив своїх прибічників лише на одне фото й упевненіше почувався у соцмережах.
Призи – це добре, та найбільше важить прихильність людей. Якщо вони високо оцінюють твою щоденну роботу – це дорожче за всі призи в усіх номінаціях!
.А “кобзарики” на чолі з Ніною Михайлівною Свириденко за ці дні почули і прочитали стільки щирих та вдячних слів підтримки, що мають щедру винагороду й без формальної відзнаки.
Гарні вишиванки в усіх колективів!
А як на мене – перемогло оте немовля на руках у симпатичної працівниці “Кобзарика”.
371 вподобайка
Зацініть-но його вишиванку! 🙂
І всіх-всіх красунь, що стоять поряд.
Наталя Камишникова
Згідна з вами на 100%.І взагалі мало хто переміг заслужено. Вишивки на вишиванках майже нема тай навряд самі вишивали,бо половина вишиванок такі як на ринку на кожному кроці. Ось як би пришили кожну ту бісеринку чи хрестик своїми руками. Вишиванка має бути особлива не така як у всіх. Така лише у однієї сім’ї що перемогла, а так все стандарт.
У двох сімей достойні вишиванки, які вишиті своїми руками
Не згідна. Набагато вишуканіші стильніші у сім’ї де мама тато і донечка. Але це ваша думка.
Голосування було зроблене як текст в Добкіна – па дєбільнаму))