Учора надвечір на високому дереві біля УЖК №2 в Нововолинську жалібно нявчало чорне кошеня. Певно, заскочило туди з переляку.
Кілька днів тому його знімав звідти, влізши на драбину, якийсь чоловік на прохання продавчині Галі з кіоску “Комора”.
І от котик знову на верхотурі, а довкола – нікого, і драбини катма.
Стукаю у двері УЖК №2 (пр.Перемоги, 34) – робочий день скінчився, але хтось сторожує. Виходить чемний хлопець – Дмитро Споровець.
Пояснюю: треба драбину.
Увесь інвентар зачинений, ключів у Дмитра немає.
Та, поки я викликаю рятувальників, він знаходить сяку-таку драбиняку – і хоробро лізе на дерево.
Драбина хитається, вигинається. Ми з перехожим її тримаємо, але це більше моральна підтримка 🙁
Дмитро підкликає кошеня, бере за шкірку. Воно не пручається – розуміє, що його рятують.
Та вже внизу, забачивши хазяйського песика, якого вигулюють без повідка, починає дряпатись, вириватись, аби знову чкурнути на дерево.
Дмитро Соровець заносить переляканого мурчика у приміщення, облаштовує йому місце для ночівлі.
Начальниця УЖК №2 Оксана Аксьонова, яку телефоном повідомили про хвостатого клієнта, не заперечує.
Кошеня чемно перебуло ніч, виспалося, поснідало, спитало, куди далі.
Зізналося, що дуже боїться собак, потребує теплої хатки і добрих господарів.
Поки ви це читали, наспів хепі енд 🙂
Щойно юрисконсульт УЖК №2 Вікторія Денисюк поінформувала РАДАР, що чорного котика забрав до своїх батьків працівник Віталій.
Маля балуване, потішне, стопудово принесе їм радість у дім.
Дмитре, Віталію, Вікторіє, Оксано – котик дякує вам за порятунок!
Рятувальники вже були напохваті, але ми їм дали відбій – Дмитро чудово впорався самотужки.
Усі котики міста аплодують Дмитру. Жіноцтво – теж!
Наталя Камишникова
Добра душа. І щира. Здоров’я тобі, Дмитре!
Я це чорне кошеня також знімів з того дерева в суботу вранці,як по молоко приходив до кіоску, продавчиня казала що воно уже не перший раз туди вилазило-( .
там ще живе сірий великий кіт, його там годують, добрий, людей не боїться і любить щоб його гладили