Шарпанина, галас, терміновий приїзд із Нововолинська емісарів мера Сапожнікова, ультиматуми накручених людей сільському голові, блокпост на дверях його кабінету, виклик поліції…
Це Стара Лішня визначається, з ким об’єднуватись. Із Литовежем чи з Нововолинськом.
І нововолинському голові Сапожнікову аж руки сверблять підпрягти цілу сільраду під себе. Адмінреформа — золотий час для масштабних оборудок!
13 липня у Старій Лішні, що неподалік Нововолинська, відбулася позачергова сесія сільської ради.
Тут і сільрада, і дитсадок — два в одному
Скликали її на вимогу прибічників змички з містом. Вони прибули на сесію в кількості 20-25 осіб обстояти свою позицію і поводились у невеличкому залі аж занадто активно.
Запеклі дебати плавно перейшли у штурханину. Декого з депутатів розбурхані виборці навіть за руки хапали.
Попри сильний психологічний тиск, депутати більшістю голосів (8 із 14) проголосували за об’єднання старолішнянської територіальної громади з литовезькою. Далі зчинився такий рейвах, що сільський голова Назар Максимів мусив це ток-шоу припинити. Сесію не закрив — вона продовжиться незабаром.
15 липня вранці у сільраду за чиїмось сигналом почали сходитись прибічники об’єднання з Нововолинськом. Примчали з міста юрист виконкому Ярослав Котилко і депутат облради Алла Лісова з газети “Волинь”.
Збори у кабінеті сільського голови вже тривали, коли Максимів увійшов. На його місці за столом вмостилася пані Лісова. Поряд — пан Котилко. Порядкували, як у своїй хаті. Йому запропонували присісти поруч.
Уже уявляю, як мешканці Будятич, Старої Лішні чи Осмилович дружно заходять спозаранку в кабінет нововолинського голови, хтось найактивніший вмощується у його кріслі… а коли Віктор Борисович Сапожніков ошелешено постане у дверях — недбало кидають йому: “Присядьте десь отут”.
Віктор Сапожніков сидить у кріслі міського голови майже 20 років
Гукніть хтось, сільські активісти, як підете до нововолинського Жовтого дому, прийду сфоткаю вас у кріслі Сапожнікова чи Котилка.
Назар Максимів у дебати втягуватись не став. Вичерпно відповів на три запитання, навідріз відмовився — попри крики й вимоги — підписувати “рішення сесії” про згоду на входження до нововолинської об’єднаної територіальної громади — та й пішов собі до дверей.
Але вийти йому не дали. Шарпнули, перепинили, закрили вихід, що називається, грудьми. Сільський голова зателефонував у поліцію. Гарячі голови трохи охололи. Розступилися.
Назар Максимів, старолішнянський сільський голова
Фото — “Волинська газета”
Він пішов-таки, телефоном скасувавши виклик поліцейських, а “стихійні збори” за чиєїсь режисури продовжились. Пан Котилко докладно пояснював, як прискорити змичку з Нововолинськом.
У кабінеті сільського голови і під сільрадою скупчилось зо три десятки людей. Жваво обговорювали, куди краще пристати: до Нововолинська чи все ж таки до Литовежа.
На в’їзді до Старої Лішні
Найбільш наболіле питання — лікарня. В Іваничах є своя районна, але до Нововолинська таки ближче.
— У Нововолинську з сільських стягують благодійний внесок 200 гривень — та ще й медикаменти для дитини довелося купувати всі свої, — нарікала молодиця. — А коли маєш міську адресу, то лікують безоплатно.
Я лише сумно усміхнулася. Усі ж бо знаємо в Нововолинську, в яку копієчку влітає те безоплатне лікування…
— Учора сільського голови півдня не було на місці, то я мусила двічі по довідку приходити, — обурювалась інша жінка.
— А в Нововолинську, гадаєте, вам одразу дадуть? — питаю.
— Ну… то там є адміністративні структури! —знайшлася вона.
Ну-ну, походіть і ви по тих адмінструктурах.
Стара Лішня — досить заможне село, хати добротні, садиби великі.
А от автобусна зупинка розвалена, бо нічия.
Залишки зупинки
Сільські мешканці наївно думають, що в Нововолинську їм намазано медом. Буде, мовляв, і ремонт доріг, і безкоштовне лікування в лікарні, і прискорений сервіс у адмінструктурах.
Кошти на ремонт доріг хитроголова влада обіцяє виділити лише в разі об’єднання громад. І цим абсолютно незаконно тримає людей на гачку.
Прокуратура могла б втрутитися.
Для ремонту доріг та здобуття інших благ не конче об’єднуватися саме з Нововолинськом!
Є інші варіанти. Литовезький, поромівський…
А ще один варіант назвали самі ж ініціатори “стихийних” зборів: хай у Києві переглянуть кабінетні напрацювання і дослухаються до людей, які хочуть самостійності. Велика сільрада може дати собі раду сама.
Питання з незаконними благодійними поборами в лікарні вирішується знову ж таки через прокуратуру або суд. Просто туди ніхто з Іваничівського району за стільки років тих поборів не звертався.
Знаєте, де розміщений у Старій Лішні дитсадок? В одній будівлі з сільрадою. Довкола сільради — гойдалки, інші дитячі забавки. Дуже затишно.
Шкода, що дорослі поводяться як діти. Пообіцяли їм хитровусо цукерочку — от вони за неї і чубляться.
Але ж обіцяти — не значить одружитися, еге ж?
Наталя Камишникова