– Я доводила чиновникам, що вони не мають права брати з орендарів плату за туалет і коридор. Як об стінку горохом. “У вас цивільно-правові відносини”.
Ну, які в мене можуть бути цивільно-правові відносини з клієнтом у туалеті?!!
От за що люблю наше веселе місто: підеш по одне, а натрапиш на п’яте й десяте. І то таке, що хоч смійся, хоч плач разом зі співрозмовниками.
Зачепила на РАДАРІ тему оренди на вулиці Св.Володимира, 3 в Нововолинську. Абсолютно випадково. В одному з давніх рішень Нововолинської міськради привернула увагу зворушлива єдність ТТІ, ПФ “Реформатор” і такого собі (все собі й собі!) депутата-підприємця Климовича.
Усі вони мали свій інтерес у центровій будівлі – колишньому гуртожитку на Св.Володимира.
Зацікавилася, скільки ж сплачують там орендарі за квадратний метр. Представники спілки “Самозахист орендарів” – депутат Нововолинської міськради Валерій Мних і адвокат Ольга Дунець запросили на розмову.
Розмова плавно перейшла в екскурсію першим поверхом.
Адвокат Дунець – за гіда Вітражі 🙂
Коли гуртожиток бавовнопрядильної фабрики, що закрилася, передали місту, то першим балансоутримувачем було ЖКП №2.
Мешканців під різними приводами з 4-поверхової будівлі в центрі Нововолинська виселили. Натомість завели сюди різні фірми і фірмочки.
Кімнати невдовзі перетворились на кабінети: чисті, ошатні, з модерновою оргтехнікою. А от у туалетах, даруйте, “кака было, кака есть”.
І ця “кака” лише збільшилась, відколи будівлю передали житлово-комунальному об’єднанню (гендиректор Олена Чайка).
Дошки гнилі Вбиральня – як у карцері
– Будівля занепадає, кошти банально проїдають у ЖКО, – каже Ольга Федорівна Дунець. – Мені приміщення, яке 18 років орендую, під викуп не дають. Так само й іншим орендарям. Посилаються на мораторій якийсь. А от Климовичу все рішають хитро й оперативно!
Коли діяв мораторій на приватизацію, успішно приватизували приміщення пані Станицька, яка була депутатом (“Нікос-Тур”), депутат Магомаєв – на вулиці Кобзаря.
Я казала Громику, заступнику міського голови: чому для них мораторій не діє?.. А він круглі очі робить, та й усе.
Із 2007 року звертаємось до міськради щодо викупу. Було 20 чи всі 30 звернень! Нам щоразу відмовляють. Водночас дозволили викуп фонду з тимчасової втрати працездатності. І фонд став власником четвертого поверху.
Туалет на першому поверсі ви самі бачили який. Жахливий, так. А мені впродовж багатьох років доводилося платити за нього щомісяця близько 1000 гривень! За нього й за кілька квадратів загального коридору. Так, саме за ОЦЕ…
Тут без коментарів 🙁
– 12 тисяч за рік – то тільки з мене. А є ще чимало інших орендарів на першому поверсі, й вони так само сплачують за місця загального користування. Уявляєте, яка набігає сума?.. – запитує Ольга Дунець.
А прибиральницю наймаємо самі! А дошки в коридорі гнилі. І труби у туалеті гнилі!!! Якби всі ті сплачені нами кошти спрямувати на ремонт…
Я довго доводила місцевим чиновникам, що вони не мають права стягувати з орендарів плату за місця загального користування. Як об стінку горохом. Кажуть мені: “У вас цивільно-правові відносини”.
Ну, які в мене можуть бути цивільно-правові відносини з клієнтом у туалеті?!!!
До речі, Антимонопольний комітет, куди ми звернулися, визнав неправомірним стягування з нас плати за місця загального користування!
Аж після цього плату нам за коридор і туалет – ні, не скасували, а на порядок зменшили.
Тепер сплачуємо вже не по 1000 гривень на місяць, а по 100. Це не рахуючи плати за кабінети.
Як у сільському клубі повоєнних часів…
М’який куточок
– Єдиний, хто хотів нам допомогти, – Анатолій Гаврилюк із “Теплокомуненерго”, коли був депутатом. Але його на сесії зачовпли, – каже пані Дунець.
А Климович-депутат усе, що хотів, – викупив. Отакий вибірковий мораторій.
До речі, Климович орендував приміщення на першому поверсі, де зараз візи роблять. Він і тепер постійно туди ходить…
Оце з 2007 року комунальники жмуть гроші й ні чорта не роблять. За 18 років можна зробити такий туалет!..
Але ж ні. Пані Чайка утримує житлово-комунальне об’єднання з орендної плати – за наш рахунок. Якби хоч у лікарню дітям пішло, а так наші гроші банально йдуть у ЖКО…
Гроші – в трубу…
– Десь рік до 2007-го орендодавцем було ЖКП №2, то кошти йшли на ремонт даху хоча б, – додає Валерій Мних.
– Підвали всі на Св.Володимира, 3 приватизовані, розкуплені. “Надія”, “Кіберсало”, стоматолог Дудік – їм дозволили, для них мораторію не було.
Пані Чайка казала: “Кошти від викупу підуть на лікарню, а нам що?”
А так можна довго їсти… – підсумовує Ольга Дунець.
Текст: Наталя Камишникова
Фото: підприємець Олександр 🙂
РАДАР запрошує до розмови й Олену Іванівну Чайку – гендиректора ЖКО виконкому Нововолинської міськради, й Олександра Громика – заступника міського голови.
Як було так і осталось. Колись курив там з місцевими рокерами
Там – проблеми. А якщо відверто, то проблеми зі стягуваною орендною платою в усьому Нововолинську. Кому вона надходить? Куди і на яку мету витрачається? Яка загальна її сума за 2016, скажімо, рік? Хто контролює ці потоки? Знаєте, після відходу на пенсіон заслуженого “господарника”, потрібно буде знайти і найняти консалтингову організацію, яка зробила б моніторинг його господарської діяльності за 20 років перебування. До дрібниць, наскільки це можливо. Що із комунального майна та коштів спливло тоді і що продовжує текти, за інерцією, нині. На основі цього повертати майно, гроші і землю у міську комунальну власність. Що неможливо – хай власники доплачують за існуючими на даний перід цінами. А тоді відкривати кримінальні справи за порушення законів і Конституції України, за зраду присяги на вірність громаді, за розпоряжання громадською власністю як своєю. І тому подібне. А заодно карати й решту наближених, за розтрату і виконання явно злочинних розпоряджень.
гаврилюк хотів помогти,та це піар був,які платіжки за тепло за квітень пришли,може морози сильні були?
Мушу уточнити. Не лише Анатолій Гаврилюк намагався допомогти цим орендарям. Тоді на сесії міськради підприємців-орендарів дружно підтримали депутати з опозиційної групи “Спільна думка”. Однак їх там була меншість.