Наснився мені сон дурний – випуск новин на місцевому телебаченні за 2030 рік.

Той самий СТН, та сама студія. Та сама нев’януча ведуча несла в маси ЙОГО велич і могутність.

Ви не помилилися, саме ЙОГО…

Віктор Борисович Сапожніков укотре збирався балотуватись на міського голову, бо не може відмовити своїй громаді. Він виступав у білій сорочці, казав вкотре: «Не дочекаються!»

Він ганив центральну владу і хвалив чергового губернатора. А губернатор посприяв знову – і дались мільйони, аби міг кудись там закатати на щось зовсім не потрібне людям. Бо нащо? Люди потрібні раз на 5 років. Та й те не всі, а ядерний електорат.

Він навіть зробив ремонт на вулиці імені Мороза (Пирогова перейменували). А ще відновили на проспекті Рожелюка освітлення (якийсь провулок біля Героїв АТО).

А ще знову напшикали асфальтоімітації та назвали це проривом, перевіреним роками.

Розбудували й осучаснили центр міста, там тепер іще більше креативних локацій типу годинників на стометрівці. Велика химерна парасоля з потворними ліхтароподібними краплями зависає на вході на бульвар Шевченка з провулку Поштового, під нею теж лавочки. І вайфай.

Але кому ним користуватись, тим вайфаєм? І кому на тих лавах сидіти, коли Кроноспан запустив уже 6-ту лінію?! Люди виїздять із міста, а гігантський деревообробний завод у будинки по Луцькій, 24 і 26 заселяє своїх гастарбайтерів. Гроші не пахнуть…

 

 

Кроноспанщина… Вже нема й вулиці Панасівської – це провулок Кроноспанський. Та навряд чи живе там заводське начальство.

Прокинувся весь у краплях холодного поту. Подумалось: не треба інтернет перед сном гортати…

Довго курив на балконі. Дивився, як звивається від легких дмухань нічного вітру прапор України. Подумав: певно, він тепер у мене висітиме отак завжди…

 

 

А ще непокоївся:  чи не справдиться мій сон, чи не перетворимось на місто кіборгів, бо нормальна людина з нормальними легенями тут жити не зможе.

6-та лінія… Не дай Боже.

 

 

Люди, у вас є вибір. Або поросле мохом корупції, нехтуванням свого народу і коптюкізму минуле, або надія на нове, на зміни, на майбутнє.

Дуже сподіваюся, що Нововолинськ не помилиться.

 

 

Віктор СТЕПЮК

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: