Цей сльозливий телесюжет каналу “Суспільне. Волинь” поширили одразу кілька місцевих сайтів.

Одинока молода жінка з двома інсультами не має грошей на хліб, не може оформити інвалідність! Ганьба лікарям і бездушному суспільству! 

Телевізійників викликала чуйна сусідка Ірина, яка допомагає хворій чим лиш може.

 

 

Репортери не стали заглиблюватись у причини й деталі.

Відзняли змарнілу нещасну жіночку на тлі обдертих стін малосімейки, пообурювались разом із нею.

І взяли коментар у завідувачки центру первинної медичної допомоги Ольги Попіки.

Та сказала, що лікарі обстежать хвору на дому, аби встановити їй групу інвалідності. 

 

Ольга Попіка запевняє: обстежать!

 

Добре, що Ірина взялася рятувати 28-річну Олену Ш. від нашої бюрократії. Погано, що телевізійники не розповіли всієї правди про бідну-нещасну-одиноку-частково паралізовану.

 А правда така.

Поки Олена була при доброму здоров’ї, вона безбожно пила. Двійко малих дітей зростали серед агресивних п’яних компаній, які вічно товклися в тісній кімнатині колишнього гуртожитку.

Старшенький нерідко ночував на вулиці, бо мама “гула” з дядьками.

Меншенькій матуся пробила голову – малеча плакала й заважала пиятиці. До лікарів Олена звернулась, коли немовляті стало зовсім зле. Гематоми на голові дитини, серйозна черепно-мозкова травма, сумний прогноз.

Минуло вже кілька років, а дівчинка досі хворіє, потребує постійного догляду й регулярних медичних обстежень у Луцьку. У матусі на це ніколи не було грошей. Зате завжди вистачало на оковиту. 

 

 

На початку 2018 року я сиділа у залі суду, де розглядали позов виконкому Нововолинської міськради про позбавлення Олени Ш. батьківських прав.

Гуманний суд узяв до уваги вельми позитивну характеристику з хлібозаводу, де Олена певний час працювала, і позитивну харатеристику на неї зі школи, де навчався її вічно голодний хлопчик.

Суд повірив запевненням Олени та її адвоката, що вона стала на шлях виправлення, що більше так не буде… та й відмовив позивачу. Мовляв, батьківських прав позбавляють у крайніх випадках, а цей – іще не крайній, хай мати виховує діток далі.

Однак бабуся травмованої дівчинки й надалі била на сполох, надалі зверталась у виконком, у поліцію – і просила-благала: рятуйте дітей! Вона возила малу на лікування, вона випрошувала (а бувало, й викупляла) в горе-матусі право побути з онукою, забрати малу на кілька днів чи тижнів до себе.   

На шляху виправлення Олена протрималась недовго. Уже в липні 2019-го у суд знову надійшов позов про позбавлення її батьківських прав і сплату нею аліментів на малолітніх дітей.

І тепер переважили численні акти  та протоколи про пиятику, про залишення дітей без нагляду, про загрозу для їхнього життя.

Коли суд виніс нарешті справедливе  рішення, Олена вже захворіла й опинилась у лікарні. Хлопчика влаштували у прийомну родину. Дівчинку забрала колишня свекруха – Олена не була розписана з її сином, але дитину він визнавав. 

Ну, а мама-зозуля після першого інсульту повернулась до звичного життя. Пиятика, гулянки,  пиятика. Не дивно, що невдовзі її спіткав другий інсульт.

 

 

І от вона сидить на ліжку в тій малосімейці, скаржиться телевізійникам на лікарів, які не підказали їй, що можна оформити групу інвалідності. 

Погано, що не підказали. Але добре, що вичухали її з обох інсультів.  

Мати Олени давно померла. А батько її відцурався.

Мешкав у малосімейці разом із нею рідний дядько, розповідають сусіди. Вона його колись по п’яні штрикнула ножем. 

То кого тут шкодувати: Олену чи дітей? Аліменти від матері їм не світять, хоча вона має щомісяця сплачувати кожному з них по 1200 грн. на їхнє утримання в інших родинах.

Не платила, поки була здоровою, а тепер і поготів.

“Одинока хвора жінка не має що їсти!” – б’ють на жалість телевізійники. А от що  пити – вона має, дивина.

Зі слів сусідів, після телевізійників до Олени Ш. завітав приятель. Із пивом і цигарками. Дим стояв – хоч сокиру вішай… 

Так, цій жінці потрібна допомога в оформленні інвалідності. Так, у неї нема доходів. І добросерді громадяни вже організовують у соцмережах збір речей та грошей для бідолашної.

Коли принесете їй те все, згадайте про картоплини.

 

 

“На думку дирекції Нововолинської ЗОШ №***… перебування сина разом з матір’ю несе загрозу для його життя.

У ході соціально-педагогічного патронажу сім`ї та виходу за місцем проживання малолітнього було виявлено сумнівні компанії з ознаками сильного алкогольного сп’яніння, антисанітарію, перебування матері в стані сп’яніння.

Встановлено, що хлопчик, повернувшись зі школи, сам готував собі обід, який складався з чотирьох варених картоплин.

Малому було тоді 8 років. 

 

Наталя Камишникова

Прочитав сам? Поділись з іншими: