Ану вгадайте, де таке свавілля

Він відпрацював на цьому підприємстві слюсарем 8 років. Платня там у роботяг нежирна – до 10 тисяч гривень. А робота нервова, відповідальна, копітка. І небезпечна.

Останні кілька місяців були особливо важкими.

Він ледь не згорів у ямі, де вибухнув газ.

А ще впав із драбини, сильно пошкодивши ногу.

У пожежі відбувся обгорілим бушлатом, а от із травмою ноги мусив узяти лікарняне.

Старший майстер попросив, аби слюсар оформив травму як побутову, а не виробничу.

Робітник погодився, а даремно.

Невдовзі його змусили написати заяву на звільнення – за згодою сторін. Мовляв, ти того не зробив, а те не мав права робити. Звільняйся, бо буде гірше.

 – Але ж я не маю жодної догани, навіть попередження! – здивувався слюсар.

Та хто там його слухав. Начальник і старший майстер були заодно.

Завтра, у понеділок, його останній робочий день на цьому підприємстві. І він має право відкликати свою заяву, написану під тиском начальства. А ще має право звернутись у комісію з трудових спорів, яка повинна діяти на підприємстві.

Ну, і профком, само собою, може захистити працівника. Якщо не побоїться.

Колеги слюсаря обурюються мовчки. Заступитися за товариша не наважуються, тут таке не прийнято.

А начальник урочисто пообіцяв слюсареві: за те, що ти поскаржився на несправедливе звільнення нашому обласному начальству, роботи тепер ніде не знайдеш, я тобі зроблю…

Нововолинці, вгадайте назву підприємства. Підказка: ви щомісяця отримуєте звідти платіжки.

А може, хтось вгадає і прізвище начальника?..