Бідзюра оскаржує постанову Ушакова

3 739

Новий раунд судового двобою Анатолія Бідзюри з Нововолинською міськрадою.

Бідзюра оскаржує постанову Нововолинського міського суду, який  вважає, що чиновник може поєднувати дві посади: секретаря міськради й заступника міського голови.

Наводимо повний текст скарги у Львівський обласний адміністративний суд.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 8 грудня 2016 р.

8 грудня 2016 року Нововолинським міським судом (суддя – Ушаков М.М.) було проголошено вступну та резолютивну частину постанови у справі за адміністративним позовом Бідзюри Анатолія Миколайовича до Нововолинської міської ради, міського голови Нововолинської міської ради Сапожнікова Віктора Борисовича, секретаря Нововолинської міської ради Сторонського Андрія Мироновича про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Нововолинської міської ради № 2/6 від 12 листопада 2015 року в частині затвердження першим заступником міського голови Сторонського Андрія Мироновича та об´єднання у штатному розписі посади секретаря міської ради і першого заступника міського голови в одну посаду «перший заступник міського голови, секретар міської ради», якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вважаю, що Постанова Нововолинського міського суду Волинської області від 8 грудня 2016 р. у справі прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції прийшов до наступних висновків :

1) на момент винесення спірного рішення постанови Кабінету Міністрів України, які визначали типові штати органів місцевого самоврядування втратили чинність, а питання щодо структури, чисельності та назв посад фактично віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування, які самостійно на власний розсуд вирішують дані питання.

2) Посилання позивача на те, що п.3 Рішення Нововолинської міської ради №2/6 від 12 листопада 2015 року «Про склад виконавчого комітету міської ради сьомого скликання та затвердження заступників міськогоголови та керуючого справами «суперечить ч. 2 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» є необґрунтованим ,оскільки положення частини 2 статті 50 цього Закону стосується безпосередньо особи, яка займає посаду секретаря міської ради і встановлює вимоги щодо несумісності стосовно цієї ж конкретної посадової особи – секретаря міської ради і не може застосовуватися до рішення Нововолинської міськради №2/6 від 12 листопада 2015 р., яким об´єднано посади секретаря міської ради та першого заступника міського голови, оскільки дане рішення Нововолинської міської ради є рішенням представницького органу, і дане рішення є лише підставою для зайняття особою посади та виконання відповідною затвердженою чи обраною особою відповідних обов´язків та укладення з цією особою трудового договору. Тобто судом встановлено, що положення ч.2 ст.50 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» можуть бути застосовані лише доконкретної посадової особи – секретаря міської ради…

3) статті 6 і 7 закону України « Про статус депутатів місцевих рад» встановлюють несумісність депутатської діяльності з виконанням виробничих або службових обов´язків та з деякими посадами та видами діяльніості. Положення даних статей можуть бути застосовані лише до конкретної особи – депутата відповідної ради і не можуть бути застосовані до рішення відповідної ради, зокрема і Нововолинської міської ради Волинської області № 2/6 від 12 листопада 2015 року, яким об´єднано посади секретаря міської ради та першого заступника міського голови.

4) відповідно до статей 2, 3 та 10 закону України « Про службу в органах місцевого самоврядування «посади ж секретаря міської ради та заступника міського голови є посадами органу місцевого самоврядування. Секретар міської ради обирається з числа депутатів ради. І секретар міської ради, і заступник міського голови обирається (затверджується) сесією відповідної ради. Разом з тим будь-яких інших вимог до посади заступника міського голови Законом України «Про місцеве самоврядування» не передбачено, а тому п. 3 рішення Нововолинської міської ради Волинської області №2/6 від 12 листопада 2015 року, яким об´єднано посади секретаря міської ради та першого заступника міського голови, не суперечить вимогам статті 7 Закону України « Про статус депутатів місцевих рад», на яку посилається позивач.

Стосовно посилання суду на те, що органи місцевого самоврядування самостійно на власний розсуд вирішують питання штатів відповідних органів. Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічні положення містить і ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також інші нормативні акти, які регламентують діяльність органів місцевого самоврядування .

Згідно з вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, вирішення питання штатів та прийняття інших рішень орган місцевого самоврядування зобов´язаний здійснювати з дотриманням вимог Конституції та законів України. Термін «на власний розсуд» не є абсолютним правом органу місцевого самоврядування і обмежується рамками закону. У разі порушення норм законодавства під час прийняття відповідного рішення зазначене рішення, навіть якщо воно прийняте представницьким органом, може бути визнано судом незаконним або протиправним .

Таким чином, посилання суду на абсолютне право міської ради вирішувати питання штатів органу місцевого самоврядування «на власний розсуд» є помилковим. Оспорюване рішення стосується об’єднання двох різних за статусом, функціональними обов´язками, порядком призначення та нішими характеристиками посад: секретаря міської ради та першого заступника міського голови.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що дане рішення ради є підставою для зайняття особою посади та виконання відповідною затвердженою чи обраною особою відповідних обов´язків. Однак суд помилково вважає, що дане рішення стосується лише конкретної посадової особи, яка має право відмовитися від зайняття об’єднаної посади задля запобігання порушення закону, щодо сумісництва секретарем міської ради. Насправді, дане рішення ради стосується організації діяльності цілої ради, оскільки секретар міської ради, а також перший заступник міської ради наділені широким колом важливих організаційно- розпорядчих функцій у системі місцевого самоврядування.

 

Нововолинський міський суд

 

Крім того, дане рішення стосується будь-якої особи, яка буде обрана на посаду секретаря міської ради, і створює умови для незаконності перебування особи на даній посаді, незаконність вчинених дій на даній посаді тощо.

Нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( ст.ст. 12, 51 , ч.2 ст.50 ), «Про статус депутатів місцевих рад»(ч.2 ст.6) чітко та недвозначно з а б о р о н е н о суміщення службової діяльності секретаря ради з будь-якою іншою посадою.

Тобто оспорюване рішення міської ради про об’єднання посади секретаря з іншою посадою прямо порушує закон, прийняте всупереч його вимогам та створює умови для його порушення в подальшому. Внаслідок даного рішення міської ради будь-яка особа, яка буде обрана секретарем ради, буде вимушена діяти поза законом, оскільки законний спосіб набуття посади секретаря ради (без суміщення інших обов´язків) міською радою оспорюваним рішенням ліквідовано.

Оспорюване рішення стосується конкретної посади органу місцевого самоврядування – секретаря ради. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  секретар міської ради працює в раді на постійній основі та обирається тільки з числа її депутатів, тобто апріорі є депутатом. Таким чином, стосовно діяльності секретаря міської ради діють обмеження, встановлені як суто для секретаря, а також встановлені як для депутата відповідної ради, оскільки цих два статуси невід’ємно поєднані у законі для секретаря ради. Так, статті 6 і 7 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлюють несумісність депутатської діяльності з виконанням виробничих або службових обов´язків та з деякими посадами та видами діяльніості.

Зі змісту зазначених статей вбачається заборона депутату місцевої ради, в тім числі і секретарю ради, поєднувати свій статус депутата із діяльністю на посадах, відмінних від посади секретаря ради, зокрема, тих, що мають статус державного службовця, в тому числі, посадової особи органу місцевого самоврядування.

Відповідно до функціональних обов´язків першого заступника міського голови – секретаря Нововолинської міської ради, яка є в матеріалах справи, вбачається, що дана посада передбачає виконання ряду адміністративно-розпорядчих функцій, не передбачених законом для секретаря міської ради. Відповідно до чинного законодавства заступник голови міської ради працює в раді на постійній основі та наділяється відповідною категорією та рангом державного службовця (ст.10,14-15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»), на якого поширюються обмеження щодо сумісництва .

Суд помилково зазначив, що як секретар ради так і перший заступник голови міської ради (про незаконість суміщення посад яких йдеться у спорі) обирається (затверджується) одним і тим же органом – відповдіною радою. Однак відповідно до ст.3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в органах місцевого самоврядування є виборні посади, а також посади, на яких працівники призначаються. Згідно із чинним законодавством посада секретаря міської ради є виборною посадою, а посада першого заступника міського голови не відноситься до посад, на які особа обирається або затверджується відповідною радою.

Відповідно до ст.10 вищезазначеного Закону прийняття на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відбувається шляхом затвердження відповідною радою, а прийняття осіб на інші посади, в тому числі на посаду першого, другого та інших заступників міського голови відбувається шляхом призначення особи міським головою.

В даному випадку, як вбачається з функціональних обов´язків, перший заступник голови міської ради – секретар ради організовує роботу всієї міської ради та відповідає за реалізацію державної політики в галузях охорони здоров´я і фармації, транспорту і зв´язку, науки і освіти та інших напрямків, не пов´язаних із питаннями діяльності виконавчих органів ради.

Посада заступника міського голови відноситься до посад апарату міської ради, яка не відноситься до посад виконавчого органу ради, а посада секретаря ради безпосередньо є складовою виконавчого органу ради. Посади заступника міського голови та секретаря ради передбачають різні функції, процедуру призначення, підпорядкування, фінансового утримання та заохочення, а також інші відмінності. Виконання однією посадовою особою особою функцій таких відмінних посад неодмінно створює конфлікт інтересів, що унеможливлює повноцінне виконання однією особою одночасно функцій секретаря ради, а також першого заступника міського голови.

Вважаємо, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи позивача щодо незаконності спірного рішення Нововолинської міської ради, помилково не застосував норми матеріального права, які підлягали в даному випадку до застосування. Висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на всебічном аналізі діючих правових норм.

За змістом статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону – на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

З урахуванням викладеного, вбачається невідповідність рішення адміністративного суду першої інстанції вимогам щодо обґрунтованості судового рішення, встановлених частиною третьою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, та, відповідно, наявність підстав для його скасування та прийняття нового рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись   ст.ст. 13,185- 186,198,202 КАС України, – ПРОШУ СУД:

1. Відкрити апеляційне провадження по справі та розглянути справу за участю позивача у справі – особи, що подала апеляційну скаргу, Бідзюри Антатолія Миколайовича.

2. Скасувати постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 08 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Бідзюри Анатолія Миколайовича до Нововолинської міської ради, міського голови Нововолинської міської ради Волинської області Сапожнікова Віктора Борисовича, секретаря Нововолинської міської ради Волинської області Сторонського Андрія Мироновича про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Нововолинської міської ради № 2/6 від 12 листопада 2015 року в частині затвердження першим заступником міського голови Сторонського Андрія Мироновича та об´єднання у штатному розписі посади секретаря міської ради і першого заступника міського голови в одну посаду «перший заступник міського голови, секретар міської ради».

Прийняти нову постанову, якою позов Бідзюри Анатолія Миколайовича до Нововолинської міської ради , міського голови Нововолинської міської ради Волинської області Сапожнікова Віктора Борисовича, секретаря Нововолинської міської ради Волинської області Сторонського Андрія Мироновича про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Нововолинської міської ради № 2/6 від 12 листопада 2015 року в частині затвердження першим заступником міського голови Сторонського Андрія Мироновича та об´єднання у штатному розписі посади секретаря міської ради і першого заступника міського голови в одну посаду «перший заступник міського голови, секретар міської ради», задовольнити повністю.

16 грудня 2016 року                                                                                                                                      Бідзюра А.М.

Апеляційну скаргу на Постанову Нововолинського міського суду від 08.12.2016 року у справі № 165/1503/16-а підготовлено та складено на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 26.07.2016 року № 0301-0059948-03, виданого Володимир-Волинським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокат Колєсов М. М.

 

Фото – А.Бідзюра

Прочитав сам? Поділись з іншими:
  • Розкажу iншим:

Також читають

0 0 голосів
Рейтинг статті
3 Коментарі
старіші
новіші найбільшу кількість голосів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
editor
4 років тому

І вже перший комент у мережах.
Vladislav Trubochist: Годі сподіватись на правосуддя у адміністративній апеляції. Їм касація неодноразово скасовує рішення, Верховний Суд дає роз’яснення застосування законодавства – “хоч в очі…. – божа роса”((((

гість
4 років тому

Коли накінець уже з”являться в Україні справжні контролюючі органи для притягнення до відповідальності корумпованої влади і чиновників. Мільярдні КОШТИ викидає держава на “смотрящі” служби,які в упор нічрго не бачать,

Анатолій Бідзюра
4 років тому

На сайті “4Влада” теж зацікавилися цією проблемою. І її бачення, у своїй інтерпретації, та із боку основ вітчизняної юриспруденції виклав відомий волинський юрист із Луцька, Осіпов.