Хай не ображаються творчі особистості, які брали участь у конкурсі Нововолинської міськради на гімн (славень) Нововолинська і пройшли на другий етап.
Але наше місто заслуговує на щось гідніше, ніж “сіро-бурі терикони” чи “у мирі й благості зростай”.
Гімн, якщо вже він конче потрібен комусь, крім чиновників, до 70-річчя міста, має бути коротким, динамічним, яскравим. Таким, щоб його хотілося заспівати.
А що ж ми маємо на сьогодні?
Варіант 1. ГІМН НОВОВОЛИНСЬКА
Слова: Людмила Трубнікова
Музика: Едуард Бортнічук
1. Зродилось наше місто в Україні,
На західній Волинській стороні,
І працею шахтарською горіло,
І передзвоном наших ливарів.
Приспів:
Ти молоде, ти неповторне місто, –
Нове життя квітучої Волині! 2 рази
Нововолинськ, тебе ми урочисто,
Вплітаємо в історію країни!
2. Край сили, слави, мужності Героїв,
Земля, де Володимир князь ходив.
На стражі сіро-бурих териконів
Стрічаєш, наче грізних вартових.
Приспів.
3. Край Кисіля, земля синів, що нині
Свої життя поклали на вівтар,
Зродилось місто в надрах України!
Із чорним золотом шахтарських лав.
Приспів.
З мене шоколадка тому, хто логічно й у межах граматики пояснить оцю пафосну беліберду:
На стражі сіро-бурих териконів
Стрічаєш, наче грізних вартових.
Змилуйтеся, пані Трубнікова, кого ті сіро-бурі вартові стрічають так суворо? гостей міста? інвесторів? дачників? 🙂
І на якій такій стражі?
Може, біля сумнозвісних смердючок – “Курчака” і “Кроноспану” поліція засідки влаштовує?
Ця конкурсна комісія була неперебірливою…
Варіант 2. НОВОВОЛИНСЬКУ
Слова: Ірина Мартинишин, Юрій Савраюк
Музика: Юрій Савраюк
1. Летять роки аж ген за небокрай,
А він живе, вирує, квітне –
Нововолинськ, мій рідний край,
Завжди чарівний і привітний.
Каштанів цвіт, де неба синій стяг
І терикони в сивих шатах,-
Це місто трудових звитяг
На чорне золото багате
Летить в небесну вись
Сьогодні, як колись:
«Добра, любові, радості
Тобі, Нововолинськ!»
Приспів: Наше місто, мов намисто,
Грає барвами іскристо,
Безліч доль у нім навік
сплелись.
Ти в думках, душі і слові,
Місто нашої любові,
Рідний серцю наш
Нововолинськ.
2. Своє коріння завжди пам’ятай
І залишайся неповторним.
У мирі й благості зростай
І поміж інших будь достойним.
Живи, мій краю, в золоті ланів,
Гори у кетягах калини,
І подвигом твоїх синів
Нехай пишається Вкраїна!
Летить в небесну вись
Сьогодні, як колись:
«Добра, любові, радості
Тобі, Нововолинськ!»
Приспів.
Цей другий варіант має запасу аж на два гімни. Чи дві пісні. Відчувається, що авторів двоє. Зараз він схожий, як відзначають користувачі, на ліричну пісню, романс із давніх фільмів. Його б нещадно скоротити, підрихтувати, урізати задовгі рядки. Там є життєдайність, динаміка, можна допрацювати.
Ще були, але не пройшли відбору на другий етап гімни від Зіновія Нагірного та Ярослава Гиця.
Вірші Гиця поклав на музику Олександр Каліщук.
Журі їх завернуло, прочитати слова ніде, оцінити не можемо.
А п’ятий варіант гімну запропонував – із запізненням – колишній залізничник Володимир Жигоревич. Його навіть не розглянули. Хоча ветеран праці присягався: інформації про конкурс було обмаль, та ще й карантин, бібліотека закрита, дізнався в останній момент. І написав увеь текст за годину.
Неоковирності є і тут, але є душа і подекуди вдалі рядки.
Одне слово, на місці журі я б не надувала щоки, а запропонувала б усім претендентам зібратись докупи й напрацювати достойний текст.
Із музикою проблем не буде. Якщо вірші ляжуть на душу, то на музику – теж.
Гімн – це те, що хочеш заспівати на весь голос. Поки що гімнувато.
Наталя Камишникова
Щось не того.
Перше взагалі нагадує по ритміці “Зродились ми великої години”.
Не розумію,кому той гімн потрібен взагалі?Де його будуть співати?
під “Курчаком” непогана акустика. На Кобзаря поміж віллою мера і помешканням першого заступника. Біля прохідної “Кроноспану”. Під конторою “ВолиньБЕЗвугілля”, де керує корупціонер. Є ще варіанти 🙂
І,що? Ні в одному з варіантів ні слова про того,хто нас до перемоги веде?… Місту гаплик приходить,а вони гімн видумують…можна і без слів…взяти марш….ну ви знаєте який…. Головне-хітом стане,якщо кожному дурню виконувати.
радянський союз суцільний 🙁 для кого таке пишуть? це ПОЗОРИЩЕ 🙁 люди хочуть слави?? і пишуть таке гівно?? а молодь не розуміє, що таке взагалі “гімн міста”. Лажа повна. Краще ніяк, ніяк отак
А це те ж саме ,що і сюсюкання молоді про “хороший” СССР… Звісно,моїй дитині було краще у мами на руках,ніж тій стояти в черзі пів дня за пачкою масла…
О! І про масло та ковбаси, про курей, водою накачаних – так ото ж: за пачкою масла півдня, це правда, але то було масло, так як і ковбаса, чи сині і худі курчата, бо тоді не проводили усіляких махінацій з невідомо якими добавками і наповнювачами продуктів і продукти були натуральні, без пальмової олії, як тепер деякі марки молочних продуктів, ковбаса була без сої і паперових чи целюлозних синіх і рожевих серветок і у ковбасі було справжнє м’ясо, а у пляшках зі справжнім молоком зверху був справжній молочний жир. Нас у Союзі дурили в іншому плані, це правда, але не дурили на товарах і продуктах. Вага морозива зі справжнього молока була 100 грам і вага шоколадки без якихось наповнювачів була 100 грам. Точно книгу напишу, бо маю багато чого сказати. У сторону Росії не дивлюсь, це правда і десь, навіть, мені російських оболванених людей шкода, але не треба дурити наш народ з якістю товарів
Ага,обов’язково напишіть…тільки правду…про “натуральне” масло,яке ненамазувалось на хліб,про пельмені,чи то один великий пельмень в пачці,про кості в магазині,які називались м’ясом,про субпродуктові ковбасу чи шахтарську,про тьотю Ніну з мясокомбіната чи магазина….а,не забудьте про штани…де ви їх шили,щоб не виглядати як ваш батько. Напишіть скільки років ми так гарно жили,можливо ще не все спуталось…Мені теж дещо подобалось з тих часів-молодість,дивився в майбутнє… А,і про молодь…тоді було трішки не так…щось не пам’ятаю,щоб так матюкались,як зараз…особливо дівчата,молоді мами. І хто їх такими виховав?…чи не ми і наші діти?. Приділіть особливу увагу періоду з 80-го року і до розвалу того “раю”, як в Нововолинську машинами торгували, як квартири “давали” безкоштовно…пишіть правду.
Правду і ще раз правду і нічого, крім правди, обов’язково. Було кіілька сортів масла і масло, яке не намазувалось, називалось маргарином і усі про це знали, не те, що зараз – деяке масло не намазується і у спеку не розтає. Це жесть! Штани мені шити не доводилось, бо ми ходили в джинсах. І яке ви маєте право щось казати про мого тата? Мій тато носив німецькі і чехословацькі костюми з лавсаном – тканина була СУПЕР! Не те, що теперішнє китайське барахло. Раніше молодь вчилася, багато читала, здобувала професію, поважала старших. А теперішні молоді мамочки вискакують заміж ще, навіть, школу не закінчивши і написати пару слів в інтернеті в коментарі без помилок у кожному слові не можуть. Але “вонижематі” і про вихованість взагалі мовчу. “Розступись, море, я пливу!”- напевно це основний їхній девіз чи кредо. Так, справді, теперішніх деяких, а то і більшість молодих людей їхні батьки і дідусі, бабусі нічого не навчили, а молоді люди вже зараз не навчать своїх дітей. Це провал, бо брак моральності не заповниш нічим. Привіт вам з 80-х, з 70-х, і з 90-х, і з 2000-х і аж і донині. Лише правда і нічого, крім правди. За кордоном при Союзі ми не могли їсти тамтешню ковбасу і їли сало, бо ми не знали, що через трохи часу наша ковбаса буде, як їхня з наповнювачами і усякими шкідливими для здоров’я ” Е”, чи “Є”, як ото зараз
Як напевно хочеться бути молодим якщо таку маячню писати:
“Раніше молодь вчилася, багато читала, здобувала професію, поважала старших.”
Правда? Одного Януковича великого вченого і того хто поважав старших. Ви маячню телевізора не розказуйте, всі ми вчились в СССР і було безліч тупих, алкашів, кримінальників.
Штани говорите, а скільки у вас було моделів штанів. 1? 2? Банани тільки на малюнку. Телевізор кольоровий через півсторіччя як весь світ, наука відстала на років 40, машини вкрадені і це не машини а купа брухту. Туалетний папір а що таке туалетний папір, газета наше всьо. Дибільні і не потрібні мітинги і паради. Туалети і ванни в селі не потрібні. В сільських школах також. Селянам паспорти, не потрібні хай з села не виїзжають, пам’ятаєте коли їм паспорти дали. Зарплати в колгоспників 40рублів.
Ви, Олег, не хаміть. Якщо вам життя не вдалося, то я співчуваю, але не схаалюю вашої озлобленості і бажання гребти усе під одну гребінку і поливати болотом. Негарно так закривати рота живому свідку /мені/ і співрозмовнику /знову ж мені/. Немає иоєї провини у тому, що мій життєвий досвід і моє життя від вашого відрізняється.
Експерти, економісти підрахували, а журналісти повідомили, що колишні /у вказаному вами випадку/ 40рублів при колишньому співвідношенню цін відповідають приблизно 4000 гривень при теперішньому співвідношенню цін. Це мало по-вашому? Окрім усього в колгоспі виписували, тобто давали членам колгоспу продукти /100 % натуральні!/ і будівельні матеріали. Якщо ви щось пишете, то грунтовно вивчайте те чи інше питання. Не будоражте інтернет даремно і не вводьте людей в оману. Привіт вам від колгоспників, будівельників, шоферів і шахтарів, бо ми там тоді жили і, як бачите, вижили
Молодість повертати мені не хочеться. Дуже хочеться прожити сто років, щоб побачити яким буде цей духовний і матеріальний світ))
А їм мізки вже повідсихали разом з тим,що при союзі стояло…діло в тому що вони молодь скалічили… Я народився в Нововолинську…при совку,тоді,коли він ще селищем був…і все прекрасно пам’ятаю… Пам’ятаю і різномаїття цукерок шоколадних,а в руці-15коп за здану пляшку на “барбарис”…пам’ятаю бабусину пенсію в 12руб… Скільки це можна було ковбаси по 2.20 і масла по 3.50 купити? …і навіщо їм були потрібні ті “снікерси” і “тампакси”? А що можна чекати від нації,яка обирає собі за лідерів зеків і клоунів? Розумію Схід…але Захід….де в кожній сім’ї хтось проживає,чи працює в Європі?…я бачив сусідню Польщу в 90-х,де було не краще ніж в Україні і бачу сьогоднішню…мабуть справа таки в людях…
Мова не про паради і мітинги, а про якісніші і натуральні товари і продукти, про неотруєне, зрештою, Кронаспаном, Курчаком і олійно-жировим комбінатом повітря і довкілля
Продовжую
А корупцію не пам’ятаєм як все по блату треба було купувати, а мебель яка була всіх однакова. А які черги за всім, в мене мати після роботи через 3-4год тільки приходила бо черги якщо щось добре. Велосипед і той не купиш тільки по блату. А запчастини до машин і велосипедів а як там купували? Коли весь світ жив як люди СССР жив в кам’яному сторіччі.
Тепер по-блату і по корупції кримінальні справи закривають(((
Ви самий звичайний брехун і “совок”,бо кожна нормальна дитина при ссср знала різницю між маслом , маргарином і поганим маслом. І до вашого тата я не маю нічого…а згадав, бо уявив вас обох в костюмах з лавсаном…бо джинси в “ті” часи в Нововолинську не продавались в магазинах…я перший раз побачив джинси в продажі в Москві в 1979р.,універмаг Лейпціг,108руб.,Райфл…і кілометрова черга. Так,що пишіть краще Оду”совку”,бо історію і без вас є кому перекручувати.
Історію переписують вже зараз у даний момент такі, як ви і багато у чому брешуть. Не обзивайте, не принижуйте інших, особливо незнайомців, бо вам дадуть здачі. У магазині “Лейпціг” мені бути доводилось, але була змога лише купити іграшки для дітей ПІДКРЕСЛЮЮ ЧУЖИХ ДІТЕЙ, бо решта товарів були дорогі. Ті іграшки були роздані мною безкоштовно. Один із моїх знайомих постійно нив, що грошей замало. На пропозицію іти працювати на будівництво, чи шахту сказав:-” Я не дурний вкалувати! Я там нічого не забув!” Син того знайомого став продавцем машин і рекетиром у 90-х. А потім іще кимось подібним, як у фільмі “Бригада” Той фільм потім заборонили, мені здається, бо показано було надто правдиво. Коли ми їздили за кордон, то хлопці наші напивались імпортного алкоголю до повної відключки, від розчарування у порівнянні закордонного і нашого життя. Вони так хотіли мати свої кафе і ресторани, як “за бугром”, але так і не мають по нинішній день, бо щоб мати бізнес, то багато чого треба, чогось такого, що і за гроші не купиш. Ніхто не бреше і нічого, крім правди.
Ви краще зосередьтесь на тому, що невдовзі наш діючий мер тихцем збудує ще один шкідливий і смердючий агрокомплекс і ще до агрокомплексу курники у Іваничівському районі ” а ля пан Курчак”, то і не дивно, що меру гімн міста раптом знадобися. При Союзі наш мер таким борзим і нахабним не був би, це точно. При Союзі мера прибрали б, покарали б. А нині він іде знову на вибори і мітить іще на одну чергову каденцію. Із цим треба щось робити, бо ми втруїмося і вимрем, а дехто ще більше збагатиться на наших смертях хворобах, сохрани Господи. От вам і краще теперішнє життя.
До речі. Зараз я займаюся бізнесом, але порядним, не шахрайським бізнесом. Це важко і дуже серйозно. Ще як був Янукович при владі, то було чітке усвідомлення, що треба його гнати, бо злодій, зек і ставленик Росії не має бути президентом у країні, яку я шаную і люблю, моїй Батьківщині. Тільки правда, без жодного пафосу і нічого, крім правди
Про машини в Нововолинську. Мій тато, мої сусіди, мої друзі у 80-х купили машини нові з заводу, не з рук і не закордонні вживані “бляхи”
Мабуть ми в різних Нововолинську жили,бо в моєму будинку на три під’їзди була одна машина-Жигулі головного інженера шахти…І хотілось би уточнити…а в якому магазині ви джинси в Нововолинську купували, за скільки,в якому році і як називались . Мабуть не варто вам писати…щось занадто совком тхне.Не варто остаточно калічити молоде покоління.
Були , люди, які жили тоді набагато гірше і я розповідаю чому. Моєї знайомої батько був алкаш і повний ледар і нездара, мати була телятницею. Діти, навіть, цукерок не бачили, бо не було грошей. Але усі діти отримали безкоштовну освіту після закінчення школи, от тільки не забажали бути шахтарями чи будівельниками, а стали, як тоді казали, заядлими спекулянтами – тут купив -там з накруткою продав. Перший, ще з маленьким екраном чорно-білий телевізор ми купили … ледь не одразу після того, як вони з’явились у продажу. До того телевізора збиралося у наш дім дуже багато людей, як у кінозалі. Була обмежена кількість різного товару на ринку і купити всім бажаючим просто було неможливо. Джинси замовляли знайомим і вони привозили їх з-за кордону – Чехословакії, Польщі, чи із закордонного плавання. Джинси були якісні, добротні і ми носили їх дуже довго, то ж ще одні джинси були непотрібні. У моєму будинку мешканці мали багато машин. “Жигулі”, ” Москвич”, “Запорожець”, була одна “Волга”, але не було жодного головного інженера шахти. Машини давали передовикам виробництва у колгоспах і шахтарям. Це була інша епоха у Союзі і за кордоном і була інша
дуже висока якість товарів. Запчастини до машин діставати було важко, але це були справжні, оригінальні запчастини, не такі, як теперішня китайська гімняна підробка. Не треба мене переконувати, що мені жилося погано, бо це не так. Мені і зараз живеться , дякувати Богу, добре. От тільки якість продуктів і товарів зараз не завжди відповідає ціні, хоча є і дуууже багато якісного і хорошого, і виробники і продавці нікого не дурять, що справді похвально і приємно. Писати мені треба, бо я є свідком життя у Союзі і своєрідним експертом, аналітиком сучасності.
Мій тато і я почали працювати у ще юному віці. Але я не шкодую про це, бо освіту, моральне і етичне виховання, усі необхідні для достойного життя навики і вміння отримати мені вдалося. Було ще багато юних громадян, які також працювали. Навіть їхній робочий день був коротшим з огляду на їхній вік і це було прописано у законодавстві офіційно. І мої слова можуть підтвердити багато моїх друзів і однолітків.
“Джинси замовляли знайомим і вони привозили їх з-за кордону – Чехословакії, Польщі, чи із закордонного плавання” Мдааа а класно жити було в СССР, а все купляти закордоном. А чого ж в ССССРі не було тих клятих джинсів і костюмів з лавсану? Чого в ССССРІ не було власних машин а всі старі і вкрадені моделі з закордону? Чого коли весь світ вже туалетним папером користувався в СССРі пальцями і об стіну витирали. В Нововолинську де були бараки туалети були надворі і вид там був як в фільми жахів. Все в гавні, навіть і стіни, а ви говорите про культуру і повагу. Жінки в СССРі про гігієнічні прокладки і не мріяли. Жили в гавні і думали яка “великая держава”. 40р кажете великі гроші, а мебель по 800р чи телевізор по 700р скільки треба збирати? А на машину “яку всі мали” три життя треба було заробляти. Якраз ті спекулянти як ви кажете і мали кожний по машині. І подивитись на побут сссрівських громадян це як в бідніших африканських країнах. Зате по телевізору тоді говорили що все круто.
Про пальці і стіни вам видніше)), бо мені чогось не згадується про таке, бо у нас такого не було. Брехати живому свідку, тобто мені, не вдасться. Про прокладки… Ви б ще згадали, що не було презервативів і діти народжувались частіше, але для дітей не було памперсів і діти какали і пісяли у ліжечко чи колисочку)) Прокладки гігієнічні з’явились десь у кінці 70-х, чи на початку 80-х років і їх брали з запасом по кілька упаковок , бо люди працювали і не завжди могли десь побігти і щось шукати. Машини давали на підприємствах передовикам праці по черзі, як власне і квартири. Спекулянтами ставали ті, хто працювати не хотів, а хотів швидких, легких грошей, ті ж люди і крали і продавали м’ясо з м’ясокомбінату і молочні продукти з молокозаводу. Імпортні товари були у магазинах, завозили партіями. Ті деякі імпортні речі ще досі є у вжитку у багатьох родинах, бо якість товарів була висока. І у мене теж є. Телевізор потрібний лише один на дуже тривалий час, так само, як велосипед чи холодильник, то ж навіщо збирати гроші ще раз? Можна було купувати меблі, холодильники, килими, телевізори і інші великі покупки в кредит чи розстрочку, що, власне, багато хто робить і тепер. “Тоді по телевізору казали, що все круто”, ” побут сссрівських громадян як у найбідніших африканських країнах”… Від самого початку мова ішла про якість продуктів і товарів, але вам захотілося про рівень життя. Чесно пояснюю, враховучи тодішній світовий рівень технічного забезпечення і відсутність мобільного зв’язку, комп’ютерів і інтернету і т.п., для тих хто хотів працювати і працював, рівень життя був досить непоганий. Не брали хабарів при прийомі на роботу, не звільняли жінок з роботи першими і не приймали останніми, вже після чоловіків, вчителі не брали і не замовляли собі подарунків, школи не тягнули з батьків гроші, дитсадочки не дерли коштів на меблі, натяжні стелі, штори і тюлі і т. Пенсійний вік для чоловіків був 60, а для жінок 55 років. Жінки, які мали дитину – інваліда, чи троє і більше дітей виходили на пенсію у 50 років, якщо мали таке бажання. Тепер пенсійний вік підняли для жінок до 60-ти років і піднімуть для чоловіків і жінок десь по проекту до 67 років.
А ще в Союзі таки платили зарплати і при розвалі Союзу з ощадних кас за одну ніч з рахунків громадян зникли, були вилучені невідворотно, без повернення, багато важкозароблених грошей – в когось в еквіваленті на дві машини, на машину, на меблі, на холодильники і телевізори, чи ще щось. Звідки ж могли взятися ті гроші в ощадкасі на рахунках, бо ж ви пишете, що не платили за Союзу? Відповідаю – справжнім роботягам платили. Платили за “сверхурочні”, подвійну плату, за роботу у вихідні чи свята, чи роботу у нічну зміну, чи за роботу у шкідливих умовах праці. Хто працював у шкідливих умовах, отримував безкоштовно по талонах молоко і молочні продукти – наголошую НАТУРАЛЬНІ. Все було прописано у Кодексі Законів Про Працю.
Тільки правда і нічого, крім правди і завжди тільки правда.
В мене таке враження від “Брехати живому свідку”, тільки ви один живий свідок більше ніхто в живих не залишився і тільки вам можна брехати. Ясно, зрозумів, як кажуть психіатри “манія величия”.
І про прокладки “Прокладки гігієнічні з’явились десь у кінці 70-х, чи на початку 80-х років” хай хтось напише коли вони почали їх купувати, чи ви як завжди скажете що привозили з закордону. В мене таке відчуття що ваша сім’я була при владі і мали те що не мав ніхто.
“Можна було купувати меблі, холодильники, килими, телевізори і інші великі покупки в кредит чи розстрочку” І де ж в людей ті гори мебелі, телевізорів? Де все те? Як до кого не зайдеш мебель була 20літня холодильник також, килими ще діди передали в спадок. Скільки ви наберете товарів на 100р величезної зарплати, яку отримувало БІЛЬШІСТЬ громадян, а високих зарплат було обмаль.
І тим паче якщо начальство то вони всі займались корупцією, крали з своїх заводів і фабрик все що погано лежало.
Він ще про “бендерівців”не розповідав…
І сцяли в Нововолинську за дошкою пошани в самому серці міста…якраз проти “біг-бена”
Що ж то за тато такий з сусідами???джинси,машини і т.д….
що ж то за роботяга такий?машини нові,джинси,костюми з лавсасом))),напевно дома та дівчата)))…Не смішіть людей своїми писаннями…Більшість знають як це все наживалось і хто це все мав!
Маленьке уточнення. Мій тато був роботягою, але заробляв нормальні гроші, бо людям його професії добре платили, не те, що зараз не платять місяцями
Це ви,такий підприємець,що не платить місяцями?…але й жіночок мають ті роботяги…а в часи СССР жіночки по парткомах бігали,просили “повліять”, щоб не пив….ото часи були…. Так в якому магазині Нововолинська джинси продавались? Доречі ….відповісти можуть і інші любителі совка,особливо ті,що мінусують. Ну,і хоч татову професію назвали б…подискутували…щось не приходить ніяка,окрім як прохідник і ров…і то з поправкою є план чи немає….
А це і є його маніпуляції…джинси-замовляли…м’ясо-з під прилавка…за кордон їздили-всі пили,бо очі від того життя на лоб лізли,а він не пив…по музеях ходив…По моєму-це вже … Я хотів посперечатись,але бачу,що це не має сенсу…діло в тому,що такі люди і своїх дітей такими виростили і вже онуки розказують як було добре в сссрі. Не зрозуміло тільки як все це в одній голові вживається…я про хороший совок і поганого Сапожнікова….а це хіба не одне і теж…нероз’ємне? Він думає ,що совка не люблять неуспішні… Помиляється-це совок можуть любити тільки ті,кому потрібні робочі місця і безкоштовна медицина з освітою…. Люблять,хочуть і не мають,або як з опаленням-центральне для совків і індивідуальне-для інших.
Зіновій Нагірний – це я. Я дійсно подавав свій варіант гімну, досить стислий. Ось він:
Місто праці, місто звершень
Об’єднало нас усіх.
І приїжджих, і тутешніх,
І в літах вже, й молодих.
Ти постало в чистім полі
На шахтарському труді,
Де з’єднали свої долі
Предки наші молоді.
І тебе не подолає
Безпощадний часу плин.
Ми завжди тебе кохаєм
Рідний наш Нововолинськ!
Я не професійний поет, писав від душі, і вже сама участь в цьому заході принесла мені
задоволення, ніби я доторкнувся до історії міста, яке стало мені рідним. А вже спеціалістам видніше,
який варіант вибирати. Хоча, як на мене, обидва вибрані варіанти досить громіздкі і навряд чи стануть
ппопулярними.
Знаєте,Зіновій, я не літературний критик,не хочу оцінювати твір, можливо я якийсь не такий патріот міста бо в моєму свідоцтві про народження написано-селище Нововолинське…приблизно як і Жовтневе .Навіть ПК схожі. Таких на Донбасі і Луганщині тьма . Та й ментально не дуже відрізняємось…місто переселенців… А поряд старовинний Володимир… Ось так і знищували все українське…та й “постав”Нововолинськ не в чистім полі,а на болотах.
І чим гордитись? Кроноспаном? Чи Бобрами? Чи депутатом Герусом? Вибачайте-без мене.
Мабуть є категорія людей, які в усьому хочуть бачити ( і бачать) тільки погане. Я до них не належу. Що стосується нашого міста, то крім очевидних недоліків, які є в будь-якому іншому місті, воно охайне і красиве, про що часто відзначають гості і приїжджі. Якщо вам це не приємно, то ви дійсно не патріот.
Що стосується “чистого поля”, то це метафора, вжита з метою рифмування, аналог “порожнього місця”.
Все, більше не коментую.
Знаєте,я побував в багатьох містах України і бачу як вони змінились.за останні 30 років,окрім того ходжу не тільки по бульвару Шевченка і бачу яке місто охайне.. Доречі,ще років 45 тому в цьому ж місті була снігоприбиральна машина і місто взимку було набагато охайніщим,і дерева були охайніші,бо їх кожну весну обрізали. А охайним бульвар зробили підприємці,кожен біля свого приміщення. Знаєте,якщо в мене на столі стоїть гарна тарілка борщу,то це не завдяки владі,чи державі,а завдяки дружині,яка його зварила…це так,метафоричні. І про приїжджих…нещодавно мав нагоду поспілкуватись з людиною з чернігівської області…її перші слова-я,як в ссср попала, обшарпані будинки старий асфальт,вода -смердить! В повітрі не знайомі аромати .. А ще вона розповіла про своїх мерів,яких за тридцять років було не мало і що вони зробили для міста. Я відчув,що мій патріотизм якраз вірний і прямопропорціональний до влади міста і його “насєлєнія”.
До “Зіновія”. Як хочете. Тоді, прокоментую я. Охайно і красиво, і то вибірково, у вилизаному центрі. Біля торгових малих архітектурних форм збудованих, останнім часом, на газонах і тротуарах, а також в інших центральних частинах міста. Які, як і можливо дозвільні документи на оних, були виконані за дике хабародавство чиновникам міськради. І краса ця створена стараннями і за гроші місцевих платників податків. І моїх, у тім числі. Та й ваших теж. Ви що, не знаєте у якій зоні живете?
Яка чудасія! А де слова про нинішню місцеву владу, і зокрема, про Сапожнікова?
Між рядками… Як “чудове містечко” без нього п.Анатоль,можливо ви підкажете чи мені можна гордитись в Нововолинську? Мінуси ставлять,а ніхто мені ні одного обЄкта гордості не приведе в приклад.
П.Анатоль,те що прочитав сьогодні
http://kordon.in.ua/article/derybanyty-komunal-ne-mayno-vin-mozhe-sydity-na-hroshovykh-potokakh-tezh-a-vidpovidaty-ni-179548/
-ось це і є гімн! Я за Вас проголосував би…при умові повної зміни команди
Дякую. Старуватий я вже доволі-таки. Підтоптаний. Та ще й каліка. Я не рвуся до владно-місцевого корита, як міські подвійні інвавліди: “Не діждетеся!” – кажуть. Та ми бажаємо їм 100 років життя! При доброму здоров’ї. Але потрібно звільняти пляж. Бо засрали вони його остаточно.
А Ви спробуйте,не бажаєте ще раз впевнитись,що нововолинці здатні проголосувати тільки за умовного Сапожнікова? А Ви для них…хто? Пам’ятаєте як називали Качура? Пляж звільнити можна,але його можна і загородили,платним зробити…
Ну, не можу витримати: “в Україні – горіло”, “вівтар – лав”. “Героїв – териконів”, “ходив – вартових”. І так далі. Пані Л. Трубнікова, ви зі правилами віршування знайомі? Хоча б запитали у компетентних людей. Так хочете увійти в історію? Можу й я написати славень, якщо дуже захочу – скажу без непотрібної скромності. А оту віршовану піну – ні про що – без інформаційного змісту та ще й гидку,.. краще не ганьбіться на всю Україну.
Журі надало перевагу гімну від І.Мартинишин і Ю.Савраюка. Затвердити мають депутати міськради на сесї.
Ну, що вам сказати. Це значно краще за “сіро-бурі терикони”, але пишний текст треба сильно скоротити. Зробити з нього два тексти, дві пісні – і подати депутатам на вибір і затвердження.
Чиновники й депутати, ви ж хочете, щоб гімн Нововолинська люди знали й наспівували – бодай куплет чи приспів? Ну, то хай автори уріжуть, перекроять, залишать два коротких куплети і скорочений приспів. Рядки там задовгі, хай повикидають зайві слова. Тоді й музика стане динамічнішою, жвавішою.
Поки що це сиренько. Не сіро, ні! Але сиро.
Сіро-буро-малиново. Не сире, зовсім ні – болото. Трясовина. Глина.
“Летять роки аж ген за небокрай,
А він живе, вирує, квітне”, “на чорне золото багате” – це що, про наркобізнес і чорну бухгалтерію? Чи що то воно таке, оте “чорне золото”? Не вугілля же…?!