“Хваліть своїх діток, любіть, обіймайте частіше! Неважливо, скільки їм. Усі ми – діти…”

Малюка, який так хоробро і терпляче боровся зі своєю страшною хворобою, поховали на низкиницькому цвинтарі 2 серпня.

Наш читач прийшов у двір на на вулиці Нововолинській у Нововолинську провести Ромчика в останню путь. Людей, сказав, зібралось близько сотні. На кладовище поїхало зо тридцять.

Мама малюка ридала безперестанку, а тато стійко тримався аж до цвинтаря.

Лише там дав волю сльозам…

Фото зробив наш читач

Цей малюк нагадував нам, що треба цінувати кожну мить життя – свого і чужого. Що добро ходить по колу. Що разом ми – не лише юрба, а й прекрасна позитивна сила.

Він своєю бідою об’єднав наше місто, й усі повірили в диво… на жаль, не сталося.

За день ДО. Остання прогулянка Ромчика

У спільноті “Рома Гальчик – боротьба за життя” його мама Світлана колись написала:

 – Хваліть своїх діток за будь-які вчинки, це додасть їм упевненості, дасть їм стимул робити більше. Любіть діток, обіймайте їх частіше, цілуйте, неважливо, маленькі чи дорослі, всі ми діти.

Навіть мені в деякі моменти просто хочеться до мами, просто помовчати, вона й так все зрозуміє.

…Днями йду повз той самий цвинтар. Спека, молода жінка тягне дитину додому. Мале плаче, бо ж спека і важко йти. Матуся вичитує, мале реве, вона осмикує, мале репетує ще більше.

На щастя, трапилась їм знайома тітонька, якось заспокоїла дитину, плач ущух.

Господи, ну чому ми не цінуємо всього того, що маємо? Твоя дитина – біля тебе, вона здорова, ти – теж, їй бракує тільки твого тепла. Та ж не гарчи ти на неї!

Хваліть дітей – своїх і чужих, бережіть і примножуйте їхні радощі, їхні посмішки.

Можливо, в Нововолинську врешті-решт хтось започаткує благодійний фонд – для допомоги хоча б дітям. Потреба в ньому величезна.

То можна було б сміливо довірити його Світлані Гальчик, якби вона погодилась. Дуже мудра жінка, дуже позитивна, дуже світла.

Життя триває. Здоров’я Світлані і Юрію. Ви потрібні своїй родині й нам.

Наталя Камишникова