Краєзнавцю Колбуну не дозволили вчора виступити біля пам’ятника Шевченку в Нововолинську

0 979

Учора вшановували великого поета. На майдані Незалежності в Нововолинську відбувся традиційний захід із покладанням квітів до пам’ятника Шевченку.

У цей захід не вписався відомий краєзнавець і першорухівець Зосим Колбун зі своїми спогадами про те, коли і як постав пам’ятник у шахтарському місті. 

80-річному громадському діячеві не надали слова – не було на те дозволу міських чиновників.

Ну, а РАДАР Зосиму Потаповичу Колбуну слово надає:

НЕОЗВУЧЕНИЙ ВИСТУП БІЛЯ ПАМЯТНИКА ШЕВЧЕНКА 22.05.2017 р.

Шановне товариство! Є потреба в цей день біля пам’ятника поету вдатися до спогадів – як же постав цей пам’ятник?

Згадаймо добрим словом 7 тисяч репресованих, які були у місті на початку 1990-х років, і які пронесли любов і шану до поета крізь архіпелаги – гулаги спецпоселення і яким до цього часу у місті нема ніякого знаку.

Згадаймо Товариство української мови, яке зародилось у березні 1989 р., тому що слово «Просвіта» було заборонено і в польські , і в радянські часи.

Згадаймо добрим словом першорухівців із зросійщеної «Оснастки». Ці дві громадські організації були у витоків ідеї спорудження пам’ятника поету у місті.

 

Аж до початку 1990-х на майдані в Нововолинську не було пам’ятників.

Ставили лише ялинку на Новий рік. І трибуну – у дні “червоних” свят

 

Згадаймо недобрим словом комуністичні сили, які раптом згадали, що є готовий пам’ятник першобудівникам міста і викопали траншею під фундамент, ось там за спиною у Тараса, і які пізніше, коли пам’ятник поету постане у 1995 р., будуть закопувати кістки для собак кругом пам’ятника. Ідея спорудити пам’ятник першобудівникам на центральній площі міста була підступно-єзуїтською – на одній площі не може бути два пам’ятники, тому місця для пам’ятника Т. Г.Шевченку вже не буде.

Згадаймо добрим словом тих, що замовляв, виготовляв, оберігав вночі від пошкодження пам’ятний знак – камінь, освячував 16 вересня 1990 р., на якому було викарбовано «Тут буде споруджено пам’ятник Т. Г. Шевченку».

Згадаймо добрим словом першорухівця Ярослава Федину, який у віршованій формі зробив емоційний заклик до Нововолинців і депутатів міськради, де були такі високопатріотичні слова: «Згодіться ви, незламні яничари, і ви, колонізатори неситі – центральна площа Кобзарю!» І траншея була засипана, і пам’ۥятний знак був споруджений. І до моменту спорудження самого пам’ятника поету у 1995 р. шанувальники поета двічі на рік будуть збиратись, щоб вшанувати поета, вшанувати по зову серця, а не по рознарядці влади.

 

Портрети нововолинців, що загинули під час Майдану та  на війні,  ставили тут, біля підніжжя Кобзаря – аж поки не встановили стелу героїв

 

Згадаймо недобрим словом нинішню міську владу, яка знищила приблизно у 2000 р. пам’ятний знак-камінь, знищила тому, що на її думку, пам’ятний знак не мав ніякої історичної цінності, а насправді знищила тому, що пам’ятний знак-камінь нагадував їй, що не вона була у витоків його спорудження, як і самого пам’ятника поету.

А потрібно було відділити гранітний пам’ятний знак від підставки і розмістити в міському музеї для нащадків, як зберігається в музеї перший синьо-жовтий прапор, освячений тоді ж – 16 вересня 1990 р.

 

Цей прапор – у надійних руках 🙂

 

І ще про інший пам’ятник, що стоїть біля ринку – пам’ятник «Воїну -захиснику». На днях по телебаченню було показано кадри, як у Чернігові розвернули монументальний пам’ятник Богдану Хмельницькому, розвернули, даруйте, дупою до Москви.

На мою думку, пам’ятник «Воїну – захиснику» також потрібно розвернути в іншу сторону, враховуючи війну на Сході України. Але нинішня міська влада цього не зробить.

Зосим Колбун, першорухівець-краєзнавець

Р.S. Ведуча мітингу п. Марків: «Я можу дозволити виступ тільки з дозволу влади».

 

РАДАР  інформує: сьогодні о 14.00 у центральній міській бібліотеці почнеться творча зустріч із краєзнавцем Зосимом Колбуном.

Буде цікаво, адже зберуться й виступлять персонажі його книжки-дослідження “Нововолинськ: новітня історія. 1989-2000 рр.”

Приходьте!

Фото нововолинського майдану – Анатолій Бідзюра

  • Розкажу iншим:

Також читають

Коментуймо!

3000