Один день безробітної Камишникової 🙂

– Семенівно, допоможіть! Удова учасника АТО придбала в магазині вартісну річ, яка виявилась неякісною. Тричі ремонтували, замінили деталі – толку немає. А повернути їй гроші не хочуть.

Це зателефонувала волонтерка і просто хороша людина Леся Дубик. Не можу відмовити ні їй, ні тій молодій удові з села. Тож із самого ранку з волонтером і репортером “РАДАРА” Андрієм Рязановим ідемо в магазин і намагаємося залагодити питання.

Директор вислуховує нас уважно, обіцяє щось вирішити за тиждень. Але телефонує вже по обіді: хай приходить, що ж, замінимо річ або повернемо кошти.

Жінка воліє забрати гроші. Сума чимала: 7 тисяч гривень.

Які аргументи наводили директору і його вищому керівництву ми з Рязановим – хай лишиться нашою таємницею.

 

 

Далі йдемо з Рязановим у виконком, там хочемо з’ясувати, якої біди і яка саме комісія перевіряла вчора на ринку дрібних підприємців. Справляємо на начальницю відділу торгівлі таке сильне враження, що вона після спілкування з нами нервово прямує у приймальню і визирає звідти, чи ми вже нарешті пішли. А ми ж лишень задали кілька абсолютно толерантних запитань – у межах її компетенції…

Знаходимо у “старому горкомі” представника управління праці, що брав участь у вчорашній перевірці на ринку. Тему продовжимо у понеділок, коли будуть на робочому місці голова комісії О.Громик (заступник міського голови) і начальник відділу праці І.Цьось.

Поки дійшла додому – допитливий Рязанов уже надіслав мені купу цікавих документів і коментар юриста щодо незаконності перевірок на ринку.

Далі – асфальтні і трубні подвиги знаного  бракороба професіонала А.Коптюка. Набралося на два сюжети.

 

 

Свіженька інфа по “Екопротеїну”. Телефоном приймаю, надихаю, дякую.

Поліція просить розмістити на РАДАРІ термінове повідомлення. Ставлю.

Дзвінок із Шацька, там РЕМ скривдив кількох споживачів – залишив без електрики. Де я, де Шацьк, але доведеться написати і про це.

Дві жінки (одна – з Нововолинська, інша – з Бортнова) збираються на прийом до голови Волинської облдержадміністрації Гунчика. Він буде в нашому місті в понеділок. Обох консультую й заспокоюю. У кожної історія не на сюжет – на роман.

Годину розмовляємо з жінкою, потерпілою від квартирного афериста. Я про нього і цю махінацію багато писала. Було два Майдани, триває війна, міліція стала поліцією – а він так само безкарно прокручує свої оборудки. Забрав у цієї родини ВСЕ –  і знову тягне нещасних жінок у суд.

Тут матеріалу на цілий детектив і на 10 кримінальних проваджень. Пишуть квартирний ділок із адвокатом – писатиму і я. Будуть репортажі з суду.

Залишаю за кадром енергійну й рішучу Аллу, з якою провернули сьогодні одну невідкладну справу.

Дотеліпавшися до компа, думаю: громадяни, ну це смішно, ну я ж не депутат, не чиновник, і роботи в цьому місті для мене нема!!! Ні в комунальній газеті, ні у приватних ЗМІ.

 

 

А, забула. Вранці мною лякали “Водоканал”. Багатодітна мама цілий тиждень просила ремонтників приїхати, вони чхали не квапилися. Сьогодні на її надцятий дзвінок недбало відповіли, що будуть “з обіду”.

– Ну, то я Камишниковій зараз скажу, – пригрозила вона.

– Ні-ні, не треба, за дві години приїдемо!..

От йолки-палки, і це відносно тихий день. І мені ж не платять за весь цей веселий сервіс. 🙁 🙁 🙁

Маю прохання. Люди, не навішуйте мені геть зовсім дріб’язок. І бережіть ліси – вони вам ще знадобляться…

 

Н.Камишникова

Прочитав сам? Поділись з іншими: