Публічне звернення до нововолинського міського голови Б.Карпуса й органу опіки – виконкому Нововолинської міської ради
 
Борисе Сергійовичу! Панове члени виконкому!
 
Десятки тисяч людей в Україні (й не лише) вже знають про недолуге і безпрецедентне рішення ваших попередників у травні 2020 р.
Малюку, якому тоді не виповнилось і трьох років, чиновники визначили режим проживання в батьків почергово – тиждень на тиждень.
 
Мати мусила погодитись, адже батько перед тим брутально і самоуправно забрав малюка та заявляв, що вона більше ніколи сина не побачить.
 
Десятки тисяч людей пересвідчилися відтоді, що це недолуге рішення шкодить здоров’ю і нормальному розвитку хлопчика. Його життя сповнене стресів. Він, його мати, бабуся стали заручниками рішення “імені Сторонського і хворобливих амбіцій мстивого батька.
 
Цей молодик не зупиняється ні перед чим, аби покарати жінку, яка від нього втекла й розповіла про його садистські знущання з неї.
 
 
 
 
 
 
Поліція майже бездіє, попри сотню заяв від матері хлопчика. Там у грошовитого батька свої люди, все схоплено й домовлено, як сам він неодноразово вихвалявся.
 
Бездіє й суд – там на вимогу батька призначають психологічні експертизи, які триватимуть не менше року. Батько та його адвокати без поважних причин пропускають засідання, умисно затягують розгляд кількох справ, але судді закривають на це очі.
 
Батько вперто не віддає матері сина в її тижні, аби примусити її підписати кабальну мирову угоду на його умовах.
 
За таких обставин тягар відповідальності за подальшу долю малюка і його багатостраждальної матері цілковито покладається на виконком як орган опіки.
 
Адже саме виконком може змінити, скасувати, зупинити рішення “імені Сторонського, але досі цього не зробив. Ухвалив у березні 2021 р. інше рішення, але ж батько оскаржує його в суді Тому доводиться виконувати оте сумнозвісне перше.
 
Позиція заступниці міського голови В.Скриннік мені відома з моїх неодноразових звернень до неї. Так само як і позиція начальниці відділу у справах дітей І.Думич. Це позиція споглядання, відсторонення, невтручання. “Хай самі домовляються”, “це не входить у наші обов’язки”, “там обоє однакові, нам набридло розбиратись”.
 
Тобто жінку, яка однозначно є жертвою мстивого, наскрізь брехливого і підступного молодика, чиновниці безпідставно прирівнюють до насильника. Що її загнали у глухий кут саме працівники виконкому тим своїм недолугим рішенням – вони визнати не бажають.
 
Однак отримувати зарплатню чиновницям НЕ набридло, а захист інтересів неповнолітніх входить у їхні посадові обов’язки. А у ваші – входить контроль за виконанням рішень органу опіки.
 
Його представники мають забезпечити дотримання “тиждень на тиждень”, а не споглядати мовчки щовівторка на прибудинковій території батька дешеву виставу “Дитина не хоче до мами”.
 
 
 
 
 
 
Затятий батько і його дружина свідомо відчужують малого від матері, налаштовують проти неї, постійно звинувачують її, принижують, обмовляють, оббріхують, і то привселюдно. Мовою закону це називається “психологічне насильство”.
 
Вдається батько й до насильства фізичного – бачила це на власні очі у коридорі дитячого відділення Нововолинської ЦМЛ, тоді він штовхав і вдарив жінку на очах у сина та свідків. Подібне відбувалось і під час НЕпередачі ним дитини на його території.
 
Уже не прошу – ВИМАГАЮ від вас захистити й забезпечити право матері на участь у вихованні її сина.
 
Вжити невідкладних заходів, аби рішення виконкому про “тиждень на тиждень” виконувалось, а в разі подальшого невиконання його батьком – притягнути батька до адміністративної відповідальності.
 
За наявності двох адмінпротоколів маєте право вилучити в нього дитину.
 
Також маєте повне право внести зміни в рішення №190. Адже там не враховано, що хлопчик відвідує дитячий позашкільний заклад, що мати працює й не може щовівторка брати одноденну неоплачувану відпустку або відпрошуватися з роботи.
 
Зараз їй доводиться щовівторка на 11.00 їздити на околицю міста, де проживає батько, зазнавати від нього знущань, принижень і повертатись без дитини. Спроби домовитися з ним про інший спосіб передачі були марними.
 
 
 
 
 
 
Усі його заяви про те, що він бажає примирення, людських стосунків і “ходити разом на каву”, лишаються брехливими балачками. Вірити слід лише фактам, а факти такі: 
 
з 92 днів літа мати могла вільно спілкуватися зі своїм сином лише 12 днів.
 
Решту часу малий перебував у батька, попри всі намагання матері забирати дитину на свої тижні згідно з рішенням виконкому.
 
Забезпечити бодай частково права матері можна лише енергійним втручанням органу опіки у цю створену ним же колізію.
 
Вихід із глухого кута, куди ваші попередники з органу опіки загнали цю жінку та її сина, вбачаю такий:
 
– виконком скасовує своє рішення №190 або вносить у нього зміни відповідно до здорового глузду, потреб дитини й матері, яка працює;
 
  – невідкладно скликається засідання органу опіки за участю батьків, їхніх адвокатів, поліції, прокуратури, суду, служби у справах дітей, психологів, депутатів із профільної комісії міськради, обласних депутатів (за бажанням).
 
У разі ігнорування батьком рекомендацій, напрацьованих на цьому засіданні, ви маєте нарешті зрозуміти, що він хоче принижувати і шантажувати, а не домовлятись. І маєте всіма доступними вам способами забезпечити повноцінну участь матері у вихованні її сина.
 
Позиція байдужого споглядання, яку демонструють чиновники, призвела до того, що в Нововолинську тепер уже кілька татусів незаконно відчужують дітей від мам. А це теж сльози, стреси, приниження, насильство…
 
Ще раз: ситуація потребує негайного вашого втручання, бо задалеко зайшло. На вас уважно дивиться весь Нововолинськ – і не тільки він.
 
 
Наталя Камишникова
 
 

Прочитав сам? Поділись з іншими: