Історія, яку розповів РАДАР, сколихнула все місто. Однак батьки малечі лишились непохитними… 

Тепер уже без недомовок, хоча й без прізвищ. У Нововолинську тиждень тому народилась особлива дитина. Молоді батьки написали офіційну відмову від неї.

Це рішення підтримали  їхні батьки. Поплакали, поридали, але – зреклися. Одна з бабусь просто в пологовому запевняла когось телефоном, що дитинка померла.

8 липня медики повезли малечу в Луцьк – у неонатальний центр, аби пройшла комплексне обстеження.

Є грижа, в малої не сформовані ручки – одна не доходить до ліктя, друга трішки довша. На кожній ручці лише по одному пальчику.

Це те, що відомо зараз. Найближчим часом немовляті зроблять усі аналізи. Далі буде видно. Дай Боже, щоб дитя вижило у цих переїздах, перевірках, серед чужих людей, на штучному вигодовуванні.

 

Цією сумішшю нововолинці вже завалили пологове… 🙂

 

Історія, яку оприлюднив РАДАР, сколихнула все місто. На сайті – понад 11 тисяч переглядів і понад сотню коментарів, соцмережа вибухнула обуренням на адресу біологічних батьків.

Але ніхто нікому свій розум не вставить –  і ніхто не знає, як сам повівся б у такій ситуації. Тому моралізувати не варто. Молоде подружжя не змінить свого рішення.

Могли б заопікуватися малям дві бабусі, але й вони зробили свій вибір.

Утім, ніколи не кажи “ніколи”. І можливість виправити помилку ще є.

А тим часом…

Навіть незнайомі люди після нашої публікації носили малій у пологове відділення підгузки і поживну суміш. Питали, куди переказати кошти.

 

 – Я стараюсь і не плачу

 

Молода лучанка, дружина учасника бойових дій із 51-ї бригади, написала РАДАРУ:

 – Моєму меншому 3 місяці, це таке щастя. Якби ми мали житло, я б удочерила цю крихітку.

Може, ми й розповіли цю історію у сподіванні на диво.

Ну, а небайдужа мама з Нововолинська вчора створила у вайбері групу “Особлива дівчинка”. За півдня туди долучились понад 500 осіб. Абсолютна більшість – молоді мами, це зрозуміло.  І вони вже добирають дитині ім’я: Влада? Аліна?

Медсестрички у пологовому хотіли назвати малечу Богданою, сподівалися – хтось із її родичів приведе священика, та й охрестять на місці. Проте повезли дівчинку до Луцька безіменною. У документах і на пелюшках – лише прізвище татуся.

Який уже ходив у пологовий – ні, не навідати донечку, а “качати права”. Мовляв, як посміли розголосити його відмову від неї.

Хоча працівники пологового відділення не мають жодного стосунку до публікації на РАДАРІ. Просто місто в нас маленьке й акустичне.

Зізнаюсь, я ще й досі вірю в дива. Вірю: малій пощастить і вона зростатиме не в казенному домі, а в родині. От раптом небесна канцелярія пошурхотить паперами:

 – А що там та малеча з ручками, як крильця? Батьки так і не прозріли? А бабусі-дідусі-дядьки-тітки? О, заворушились, беруть під опіку. Так і запишемо: “У цієї дівчинки все буде добре”.

Отче, підпишіть і поставте мокру печатку.  🙂

Є ще варіанти, але хотілося б цей.

 

Їй сниться мама

 

І що я вам скажу наостанок. На весільних світлинах у соцмережі молодята такі закохані, такі гарні, у вишиванках, із жовто-блакитним букетом…. сповнені сил і надій. Цікаво, як вони самі намірялись назвати дівчинку, якій тепер добирають ім’я чужі люди у вайбері?

Дівчинку, чиї ручки – як крильця.

 

Наталя Камишникова

Передрук чи будь-яке використання публікації – лише з дозволу авторки

ПОЧАТОК ТУТ: 

Помилка медиків, драма батьків. Історія з пологового будинку

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: