І знову дешева вистава для невибагливої публіки. 21 вересня в Нововолинську сумнозвісний татусь, ігноруючи рішення виконкому, вкотре НЕ передав мамі її 4-річного сина,
Об 11.00 мама малого вже стояла на прибудинковій території батька. Трохи згодом він виніс хлопчика, звично почепивши його собі на шию. При цьому кудись видзвонював і явно на когось чекав.
Нарешті прибули дві представниці служби у справах дітей виконкому Нововолинської міськради та поліцейська Людмила Самолюк із ювенальної превенції.
Працівниці служби у справах дітей уперше за весь час моїх спостережень почали дійство рішуче: нагадали батькові, що потрібно виконати рішення органу опіки.
Він завів звичну платівку: а от мати така-перетака… а от 18-го 6-го (так і казав як по-писаному – замість “18 червня”).
Демонстрував свої задавнені комплекси, мстивість, затятість – аж ніяк не наявність здорового глузду чи готовність до компромісів. Публічно принижував маму хлопчика.
Чого лиш не плів. То вимагав, аби колишня стовбичила отут перед ним на прибудинковій території (бо ж у рішенні так написано), то казав, щоб вона поїхала з ним у розважальний центр “Форест” – може, там на атракціонах дитина схоче піти до мами.
Типова поведінка шантажиста: загарбав дитину й диктує умови.
Двадцять хвилин малюк провисів на шиї батька, одягнений не за погодою. Надворі було дуже холодно, дорослі мерзли навіть у теплих куртках. Що вже казати про хлопчика у благенькій одежині.
Як Пилип із конопель вигулькнув жевжик у вузеньких штанцях, теж почав щось доводити. Розмовляючи з жінками, рук із кишень не виймав – хіба щоб повимахувати. Назвався адвокатом. Документів у нього ніхто не питав, повноважень не перевіряв.
Представниці влади і поліції довгенько з ним спілкувалися – вже й забули, за чим прийшли. А батько сховався в під’їзді.
Працівниця благодійного фонду “Карітас” також долучилась до безплідної дискусії з жевжиком. Той не приховував задоволення: все йде за планом, переводимо стрілки, вішаємо локшину, протокол сьогодні не складуть.
Мама хлопчика мовчки спостерігала це ток шоу на безпечній відстані. Адже колишній і його дружина неодноразово вчиняли насильство щодо неї – просто під час НЕпередачі дитини, на очах у малого.
Об 11.24 вона зробила на півтори хвилини прямий ефір у соцмережі – розповіла, що відбувається.
Замість довести справу до логічного завершення – передачі дитини чи складання адмінпротоколу – представниці виконкому згаяли ще півгодини на перемовини з жевжиком. Без участі батьків! Повноважень на домовленості адвокат чи хто він там не мав. Рішення про передачу дитини повинні виконувати батько й мати, а не сторонні особи.
У підсумку представниці влади і поліції порішали з цим молодиком, що завтра батько заведе малого в дитсадок.
Мати про це дізналася від працівниці “Карітасу”. Чиновниці ж їй нічого там не повідомили. І протокол, ясна річ, не склали.
А склали черговий акт про те, що хлопчик нібито не хотів іти до матері і що батько заведе його назавтра в дитсадок. Це щоб мама могла врешті-решт забрати дитину.
Наступного дня, тобто у середу, дитину в садочок татусь не привів. Це було зрозуміло – принаймні мені – ще під час НЕпередачі.
Отак він пошив у дурні представниць виконкому та поліції. І протоколу уник, і дитина ще тиждень буде в нього.
Для чого йому ця нескінченна вистава? Бачте, на вимогу цього батька і його адвоката суд призначив психологічну експертизу, яку мають пройти аж у Львові батько, мати й дитина. Тож батькові дуже залежить на висновках експертів. І він усіляко відчужує матір від сина, аби той лишився з ним.
Тоді й аліменти можна не сплачувати, ще й із матері хлопчика їх вимагати… І все життя шантажувати цю жінку: або робиш як я кажу, або сина не побачиш.
Саме так він і чинить уже другий рік поспіль.
А експертиза може тривати цілий рік, як не більше. Тобто ще рік відвертого знущання двох нахабних жевжиків із мами хлопчика, з виконкому й міського голови як керівника органу опіки.
Моя скромна думка: виконком давно мав би переглянути одіозне рішення №190 (“імені Сторонського”, про тиждень на тиждень). Мав би принаймні позбавити маму малюка від необхідності прибувати щовівторка об 11-й на прибудинкову територію батька, який вчиняє насильство й веде безсоромно торги.
І так щоразу: татусик полюбляє акробатичні трюки. Дитина може впасти, але то таке…
Мати працює, брати щовівторка неоплачувану одноденну відпустку не може – й не зобов’язана. Чому має розплачуватися за тупе й недолуге рішення “ім.Сторонського“? Це ж додумався хтось призначити передачу дитини саме на 11.00 і саме на вівторок…
Підсумую: відповідальність за страждання матері, яка не має вільного доступу до сина, за величезну шкоду психіці малюка несе нині орган опіки. Конкретно – ті його працівники, які мають забезпечити передачу дитини від батька матері, але не вміють і не хочуть цього робити.
Іванно Думич, Вікторіє Скриннік, Борисе Карпус, ви або дійте, або розпишіться у своїй неспроможності.
Наталя Камишникова
Фото – з соцмереж
Прочитавши публікацію Н. Камишникової, я ще більше утвердився в думці, що комусь зі заступниць міського голови негайно потрібно писати заяву про власну відставку. А можливо, й обом. Через бездіяльність і повну невідповідність займаним посадам, як вбачається.
взагалі усіх чиновників часів Сапожнікова звільнити,як оцей з виконавчої Г. який зараз сидить у відділу архитектури хоча освіти у нього немає
Я про це писав давно. Ще перед початком головування і вступом на посаду нинішнього міського голови. Навіть, просив. Але, вочевидь, підкрадається зіркова хвороба, як у попередника було. Від цієї зарази вже багато людей згоріло на роботі. :))) Хто є найвищою місцевою владою у Нововолинську? Ніколи не забуваймо про це.
Мені здається що всіх наших керівників міста треба провести через атестацію на відповідністьзайманій посаді і провірити їхню професійну придатність.а то дуже дорого обходиться їхній непрофесіоналізм місту – приклад звільнення дружини сторонського
а для дружини Рожелюка було створено вакансію не потрібну з високою зарплатнею
Загалом публікація про те, що за цілий рік нинішньої каденції нових ставлеників,які дружно хором критикували попередників за дане рішення, проявляють злочинне недбальство та тотальне небажання допомогти дитині, яка попала у заручники до надавача біоматеріалу.Всім очевидно, що дитину щемлять психологічно, що такі травми з дитинства родом……
До Оксани. З першою половиною Вашого коментаря я цілком згідний: новообране керівництво місцевої влади Нововолинська, дуже далеке від виконання своїх офіційних передвиборчих обіцянок та ідеологічних догм. Про роботу заступниць міського голови – там взагалі, провал. На мою особисту думку, ті люди потрапили туди цілком випадково. Вочевидь, пообіцявши особисту відданість та лояльність. Добром це не закінчиться, згадаєте. Я рідко помиляюсь… Стосовно другої половини коментаря, щоби таке стверджувати – потрібно мати залізні задокументовані докази. А щодо порушення прав дитини (“Конвенція ООН про захист прав дітей”, ратифікована Україною в 1993 році) Ви безумовно праві – таке може статися тільки в олігархічно зазомбованих країнах Європи. Внаслідок бездіяльності місцевих владних осіб, що прийшли у владу на гребені хвилі популізму. Наобіцявши дурним виборцям, ось таке. :)))
Бідне дитя.
Такі справи, і не тільки в Нововолинську. (Всеукраїнська газета ” Експрес” за 23.09.2021 року)
А завтра знову вівторок. Однак батько виконувати рішення органу опіки не збирається. Сьогодні совав дитину у поліклініку й на аналізи. Потім, напевно, покладе в лікарню, як було кілька місяців тому. Тоді він не підпускав маму до її сина, штовхав і бив її на очах у свідків.
Алло, відділ у справах дітей, алло, комісія з прав дитини, коли скличете засідання й усунете перешкоди у доступі матері до сина???
До слова. Розмовляла з завідувачкою дисадка. Він приймає дітей, попри певний ремонт.
“Та обставина, що у вказаний період дитина хворіла, не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку виконувати діюче рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради, а відтак, доводи про поважність причини невиконання його ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки законодавець не передбачив випадків його невиконання”.
Цитата з рішення Волинського апеляційного суду. І означає вона, що ані лікарняне батька, ані довідки від педіатрів чи інших фахівців, які він тицяє службі у справах дітей, не є підставою для НЕпередачі дитини матері в її тижні.
Законодавець не передбачив випадків невиконання рішення органу опіки.
Відповідальність за невиконання судового рішення:
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, – караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Законодавець не міг передбачити випадків невиконання рішення суду тому, що такого завдання перед ним не ставилось з самого початку. Нормативні акти, котрі стосуються ігнорувань рішень судів у будь-якій країні світу, такої норми ніколи не містили і не містять. Всі судові рішення мають бути виконані!
Нововолинськ – виняток з правил.
Рішення українських судів (позови з моєї подачі) стосовно екс-міського голови В.Сапожнікова та виконкому Нововолинської міськради, першої та другої інстанцій, про надання мені відомостей по комунальному майну та бюджетних коштах територіальної громади м.Нововолинська, теж були злісно проігноровані. Такі справи терміну давнини не мають. Продовження заплановане.