Купити житло за півціни і продати учетверо дорожче. Або отримати квартиру надурняк, продати її та виїхати з району. Це типова прокурорська схема…
То що ж із будинком №21 на Валовій у селищі Іваничі?
Початок тут: Як прокурори хату ділили
Віддавши його у квітні 2013-го прокуратурі під житло, Іваничівська районна рада невдовзі спохопилася. Ні, забирати назад і не думала: сваритися з прокурором — собі дорожче. Просто порожню будівлю у центрі Іванич треба було спершу передати у власність територіальної громади селища.
Ці ключові слова Іваничівська райрада під головуванням А.Стадніка й додала 10 липня 2013 р. у своє рішення №17/10 від 18.4.2013 “Про звернення прокурора Іваничівського району щодо виділення приміщення під житло” — внесла в документ зміни.
А 19 вересня того ж року вже селищна рада рішенням №22/2 ухвалила:
“Дати згоду на прийняття у спільну власність територіальної громади селища бувше приміщення управління праці та соціального захисту по вул. Валова, 21 площею 173.6 кв.м прокуратурі Іваничівського району для переобладнання під службове житло”.
Текст неоковирний — видно, що поспішали. Проте чітко зазначили в рішенні: “під СЛУЖБОВЕ житло”.
Ну, а далі… Далі слово “СЛУЖБОВЕ” кудись поділося.
Після Майдану в районній прокуратурі відбулися кадрові зміни, і стати щасливими власниками нерухомості в Іваничах троє привілейованих правоохоронців не встигли. Замість Людмили Романівни Герасимчук прокуратуру 15 травня 2014 року очолив молодий і енергійнийМикола Миколайович Андрейцев (1983 року народження).
Він пробув на цій посаді лише півтора року, однак часу не гаяв. Своїм правом на пільгове житло за місцем роботи скористався сповна.
Той самий будинок на Валовій, 21
На той час уже було відомо про майбутні новації в законі “Про прокуратуру”. Із 15 липня 2015 року працівники прокуратури за новим місцем роботи можуть претендувати лише на службове житло.
Стаття 83. Матеріально-побутове забезпечення прокурора
1. Після призначення на посаду прокурор, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження прокуратури.
Тобто заселився — попрацював — і вибрався, бо переводять на роботу в іншу місцевість, а у помешкання заселиться наступник. Службове житло так просто не приватизуєш.
Отже, треба поквапитись.
30 січня 2015 р. Іваничівська селищна рада ухвалила рішення №33/16 “Про затвердження нормативної грошової оцінки житлового примішення для продажу працівникам прокуратури Іваничівського району та продаж даного приміщення працівникам прокуратури Іваничівського району”.
Будинок площею 173,6 кв.м на вулиці Валовій, 21 оцінили у 67 693 грн., зробили в ньому (на папері) дві квартири — так, лише дві! — й надали дозвіл на продаж його згідно з ч.7 ст.49 Закону “Про прокуратуру” Андрейцеву М.М. (кв. №1) і Гуслєву В.Ю. (кв.№2).
Вартість квартири №1 встановили в сумі 18648 грн., квартири №2 — 15199 грн.
Разом це 33847 грн. — ви пам’ятаєте, що працівникам прокуратури належиться ДО 50% знижки.
І цю знижку селищна рада надала їм по максимуму. Тобто могла надати 30% чи 40%, надала ж усі 50%. Догодила прокурорам.
Тим-таки рішенням депутати дозволили селищному голові укласти договір купівлі-продажу двох квартир. Правоохоронцям лишилось мерщій їх купити і… ага.
Тихий центр, усе неподалік…
Селищний голова уклав із Андрейцевим і Гуслєвим угоду, купівля-продаж відбулися. Сплативши приблизно півтори своєї місячної зарплатні, працівники прокуратури придбали собі по величенькій квартирі за пільговою вартістю. І невдовзі продали — вже за ринковою вартістю — Юрію Живчину, синові депутата Іваничівської районної ради Василя Живчина.
Ми поспілкувалися з паном Василем у соцмережах. Він люб’язно пояснив мені, що грошову оцінку у 2015 р. зробило приватне підприємство “Брусилів-Сервіс”. Якщо Іваничівська селищна рада оцінила будівлю з земельною ділянкою 0,0614 га у 67693 грн., то “Брусилів-сервіс” — у межах 100 тисяч гривень. Це суто зі слів пана Живчина — документів він під рукою не мав.
Але я зазирнула у декларації пп. Андрейцева й Гуслєва. І виявила, що Андрейцев із продажу майна отримав минулоріч 69267 грн. доходу, а Гуслєв — 61250 грн.
Тобто продали житло вчетверо дорожче, ніж купили.
Декларація Гуслєва В.Ю. за 2015 рік
Декларація Андрейцева М.М. за 2015 р.
Ми довго розмовляли з Владиславом Юрійовичем Гуслєвим у майже порожньому 2-поверховому приміщенні прокуратури. Скажу без подробиць. Мав дуже серйозні життєві обставини, аби вдатись до цієї операції купівлі-продажу-перепродажу. Можливо, і я на його місці вчинила б так само. Не судіть… — і далі за текстом.
Гуслєв і надалі орендує житло в Іваничах — каже, це недешеве задоволення. Ані квартири, ані транспортних засобів, ані земельних ділянок і дачних будинків не має.
Із Миколою Миколайовичем Андрейцевим (на фото вгорі) ще не спілкувалась. У нього згідно з декларацією квартира на 33 кв.м, річна зарплатня 144 479 грн. — в середньому понад 12 тисяч грн. щомісяця. Нині він працює заступником керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури.
Нові обличчя Володимир-Волинської прокуратури. Андрейцев — крайній ліворуч
І замість моралі. Прокурорів наша держава береже. Так само дбайливо, як суддів чи депутатів. Дуже пристойна платня, солідні соціальні гарантії — довічно. Забезпечення службовим житлом, а донедавна — легальна можливість отримати за новим місцем роботи і невдовзі продати комунальне житло.
Якщо молоді правоохоронці устигли цим правом — ви бачили — скористатися, то що вже казати про старших і досвідченіших?.. Тільки лінивий чи дуже совісний не брав у місцевої влади квартиру і не продавав її згодом за ринковою вартістю.
А що прокурорів переводять в іншу місцевість досить регулярно, то можна собі уявити, які там були оборудки.
Тут колеги з “Четвертої влади” досліджують декларації волинських прокурорів, і колегам невтямки: що ж ті прокурори продають? Цитую:
“У своїй декларації про доходи за 2015 рік Микола Андрейцев вказав понад 239 тисяч гривень доходу, з яких майже 70 тисяч склав дохід від продажу майна. Однак, яке майно продав працівник прокуратури – незрозуміло, оскільки в декларації за 2014 рік у нього значиться та ж нерухомість і та ж відсутність транспортних засобів”.
http://4vlada.com/volin/48975
Ну, то я підказала.
І проблема не в конкретному прізвищі Андрейцев, Гуслєв чи Герасимчук (Людмила Романівна почала цю операцію “Ж* — житло, але не встигла завершити).
Риба шукає, де глибше, прокурори — де тепліше. Як іронізував класик, люди як люди, квартирне питання тільки їх зіпсувало… Належність до прокурорської, суддівської, депутатської чи іншої касти зносить дах багатьом.
І про дах. На моїх світлинах із вулиці Валової будівельники саме зводять дах. Запущена будівля змінюється на очах. Подейкують, новий власник уже її перепродав…
А чом би й ні? Будинок на 6 сотках у центрі Іванич коштує не дешевше, ніж у Нововолинську. Навіть 100 тисяч гривень — смішна ціна.
Наталя Камишникова
На фото вгорі — Микола Андрейцев. Узято з його сторінки в соцмережах