Самореклама нововолинського міського голови на церковних дзвонах, на стенді біля Дошки пошани, в місцевих ЗМІ виглядає пафосно… і смішно.

А в яку ж суму вона влітає громаді?

Анатолій Бідзюра надіслав меру Віктору Сапожнікову інформаційний запит, у якому дошукувався:

1. Чиїм рішенням чи іншим місцевим нормативним документом було дозволено встановити на пр. Дружби на цілісному комплексі стел разом із героями Небесної сотні зображення з вами на передньому плані?

2. У скільки обійшлись нововолинським платникам податків художньо виконана робота, встановлення, рама і підрамник із вашим комплексним портретом?

 

 

3. Хто і коли, якими рішеннями (сесії міської  ради чи виконавчого комітету) дозволив вам виготовити відомий всім мешканцям міста напис на церковних дзвонах (за кошти від проданого пам’ятника В.І.Леніну), де викарбувані лише ваше прізвище, ім’я та по батькові?

4. Скільки коштували ливарні, формувальні і художні  роботи для виконання цього напису?

 

 

На свої прямі запитання пан Бідзюра одержав звично-ухильну відповідь:

 

 

Міський голова Сапожніков і керуюча справами Магдисюк, яка готувала цей документ, приховують головне.

І марнославний напис на дзвонах (“На молитовну згадку… від Сапожнікова В.Б. та Нововолинської міської ради”), і мерове зображення на стенді узгоджені з міським головою. 

ВУКГ лише встановлювало й ремонтувало  стенди, але фотоколаж не робило – аж ніяк! Так само й тутешні святі отці за Сапожнікова й міськраду на дзвонах, що називається, не розписувались.

Дріб’язковий чиновник, який вимагає звільнити художника з Палацу культури за “неправильне” фото старої жебрачки біля стадіону, фотоколаж біля Дошки пошани затверджував особисто. Поза сумнівом.

РАДАР радить  міському голові й ВУКГ зняти врешті-решт оте пафосне фото з Сапожніковим від гріха подалі. А то ще заллють зеленкою чи бороду домалюють.

Мерський самопіар у комунальній газеті, на приватному ТТІ, на вулицях міста (надто з наближенням виборів) давно й неабияк дратує нововолинців.

Не відчувають цього тільки на другому поверсі Жовтого дому.

Прочитав сам? Поділись з іншими: