Нововолинець загубив гаманець із водійськими правами, техпаспортом і кредитними картками. Була там і чимала сума.

Дочка розмістила оголошення в соцмережах. Зазначила два номери мобільників: свій і батька.

І їй одразу зателефонував якийсь чемний добродій: 

 

 – Знайшов вашу згубу, грошей там уже немає, а все інше можу віддати. Який супермаркет до вас найближчий? От і добре. Перекажете мені 1000 гривень через термінал. А зараз вимкніть телефон на півгодини, це обов’язкова умова, я перевірятиму.

Дівчина нервує, бо батько має вирушити у далеку поїздку, а документів нема. Однак вмикає логіку, пригадує все, що читала про шахрайські розводки. І не вимикає телефон, а просто блокує цього добродія. Раптом усе ж таки хтось справді знайде гаманець і повідомить добру новину?

 

 

А батько блокує свої банківські картки.

Тим часом йому телефонує інший молодик:

 – Мене попросили передати вам ваш гаманець, усі документи є. Я підійду до супермаркету, а зараз вимкніть мобільник…

Ну, ви зрозуміли. Хлопці домагаються, аби  їм переказали кошти через термінал. У кожному супермаркеті є такий сервіс при вході. Увімкнути телефон шахраї дозволяють лише коли ви підійдете до магазину. Тоді продиктують номер картки для переказу й усю послідовність дій (якщо хтось не вміє користуватися терміналом).

Згубу обіцяють віддати лише після того, як витиснуть із розгубленої людини кругленьку суму. І десь у Львові, Черкасах чи Харкові сміються з дурних лохів.

Свій гаманець наш нововолинець знайшов самотужки. Десь сунув поспіхом, але знайшов – і спокійно вирушив у поїздку.

 

 

А його дочка Даша вирішила, що шахраїв треба зробити відомими!

У базі їхніх мобільних операторів вона виявила багато скарг від інших громадян. Люди, які давали оголошення в соцмережах про загублених собак, втрачені документи чи сумки, обурено повідомляють оператору, що на цих номерах – справжні аферисти.

Однак оператор не реагує, а поліція такими історіями взагалі не цікавиться. Даша спробувала притягнути інтернет-шахраїв до відповідальності, але правоохоронці тільки рукою махнули. Термінал? У супермаркеті? Та це тупа розводка, навіть не будемо гаяти час, вони номер змінять, і як їх потім шукати? І люди ж їм гроші цілком добровільно переказують…

Як бачимо, ці двоє молодиків настільки знахабніли, що номерів не змінюють. Тому увага, шановне товариство.

 

 

Спитаєте, як Даша здогадалася про розводку? А вона насамперед попросила “добродія” сказати номер знайденого водійського посвідчення. І той одразу перевів мову на інше.

Обидва шахраї називали тільки дані, зазначені в її оголошенні (скажімо, прізвище власника), і не могли вказати жодних особливих прикмет, номерів тощо.

Ну, й у базі телефонних номерів  дівчина побачила, з ким має справу…

Де й поділася чемність добродія, коли Даша сказала йому, що він – шахрай. Заматюкався, запінився… Хоча перед тим діяв як досвідчений психолог.

Мотайте на вус, громадяни, й не ведіться на схеми вимагачів.

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: