Тінь, шмарклі і суди

9 1109

Прийшла з суду глибоко замислена.

Прикиньте, один чоловік:

  • називає себе журналістом,
  • зареєстрував на себе газету і сайт (похваляється, що найпопулярніший у місті),
  • дописує на цьому сайті,
  • робить публічні заяви разом зі своєю “командою”,
  • кілька років поспіль активно поводиться у соцмережах,
  • бере участь у політичних акціях і виборчих кампаніях,
  • подає свою кандидатуру на громадське обговорення для участі у виборах, запевняючи, що має бездоганну репутацію,
  • ходить із перевірками на виборчі дільниці,
  • агітує за когось,
  • розповідає про свою активну життєву позицію,
  • є членом ради, створеної у стінах мерії.

 

 

Це публічна особа?

Звісно, скажете ви. Ще й яка публічна!

Ні, панове. Як заявила одна місцева адвокатеса, він – особа непублічна! І критикувати цього бездоганного ніззя! В нього честь і гідність, панімаєш.

А публічна особа – це безробітна Камишникова! “Бо її знає все місто”.

І Камишникову можна впродовж років поливати добірним брудом – на сайті бездоганного.

 

 

Нормальна така логіка в адвоката. Навіть не жіноча, а… бездоганна, ага.

Клієнт же ж платить!

 

 

Та в нас будь-яку особу можна легко зробити публічною. Навіть приватного адвоката/адвокатесу. Викласти її фото чи фотожабу в непристойному контексті. Оголосити на порталі збір інформації про неї та її родину. Регулярно писати про неї в інтернеті чутки-плітки-брехню та брудні вислови,  присвячувати їй десятки глузливих статей, тисячі негативних коментарів.

І все, людина публічна – бо тепер її справді “знає все місто”!

Сиджу й міркую: як назвати непублічного “журналіста”, який за 9 місяців судового процесу так і не прийшов на жодне судове засідання подивитись мені у вічі й відповісти бодай на одне запитання?

Може, тіньовою особою, яка ховається за спідницю?..

Ну, й так, думки вголос, без прізвищ, ніків і посад.

 

 

Розгляд мого позову ще триває, але номінального власника нововолинського сайта ми через суд і Київ нарешті встановили. Не минуло й півроку…

Згідно з законом за весь бруд на сайті відповідає власник доменного імені, а не “головні редактори”, адміни й аноніми.

Це безкоштовна підказка для інших власників, які дозволяють перетворювати свої сайти на веб-сортири.

 

Наталя Камишникова

Прочитав сам? Поділись з іншими:
  • Розкажу iншим:

Також читають

0 0 голосів
Рейтинг статті
9 Коментарі
старіші
новіші найбільшу кількість голосів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Lentoshka
4 років тому

це напевно кравченко?

editor
4 років тому
Відповісти  Lentoshka

Та ні, Андрій Кравченко (ви про нього?) до такого не опустився б.

Elena
4 років тому
Відповісти  editor

Це Топорівський Олександр. Я права?

editor
4 років тому
Відповісти  Elena

трохи промахнулись, але для появи мого позову про захист честі й гідності цей “головний редактор” зробив усе, що тільки міг.

Віка
4 років тому

Має ім’я Володимир? Тільки він раптово пропав з поля зору. Не пише, не коментує, не видно його на жодних заходах. Може вже виїхав з міста?

editor
4 років тому
Відповісти  Віка

та там ще кримінальна справа про втручання у приватне життя. І це ж можуть нарешті комусь оголосити про підозру…

Вовк
4 років тому

А адвокатша, це не та що квартиру махлювала у людей , через братів “Квасоль”?
І тепер будує офіс у гуртожитку?

editor
4 років тому

Маю погану новину для своїх анонімних “доброзичливців”. Власники того порталу, де мене так завзято поливали брудом, готові надати суду і слідству всі ваші ІР-адреси та електронні пошти. Про це вони заявили сьогодні під протокол.
Щоправда, це не звільняє самих власників порталу від відповідальності за поширення брехні й образ.
А найсмішніше, що мене абсолютно не цікавили ті ІР та електронки. Власники порталу САМІ виступили з такою ініціативою.

Predominate
4 років тому
Відповісти  editor

Пані Наталю – це все що Ви тут написали у статті і що десь пишуть про Вас, називається “Визнання”! 😉