У будинковій книзі зламає ногу чорт

Хату, де мешкали вбивці, давно продали.

Але неофіційно.

Колишні працівники нововолинської міліції Валерій Терлецький та Віктор Шостак через суд виселяють із будинку Терлецького двох його онуків, яких суд визнав убивцями Каті Литкіної.

При цьому Шостак лишається адвокатом обох засуджених і мав би обстоювати їхнє право на житло.  

Про початок судового слухання читайте тут: 

https://radar.in.ua/shho-pryhovuye-terletskyj/

Розбираємось далі у цій каламутній справі.

Учора на підготовчому засіданні заявив про намір вступити у справу як третя сторона батько Каті – Сергій Литкін. Вбивці його дочки мають сплатити йому за вироком ковельського суду 2 млн. грн. морального відшкодування, ще стільки ж  – матері Каті.

А Терлецький і Шостак, на думку Литкіна, зумисне роблять убивць безхатченками, з яких виконавча служба згодом не зможе стягнути жодних коштів. Що ж, змова позивача з відповідачами тут справді вбачається,..

Суддя Василюк, попри заперечення Терлецького, визнав Литкіна третьою стороною у справі.

Сергій Литкін приїхав на суд просто з роботи – у спецівці “Волиньгазу” 

Сергій Юрійович клопотав про витребування з судової справи копій паспортів чи інших документів, що посвідчують особу відповідачів. Суддя відмовив – мовляв, хлопці не мають паспортів. Принаймні так зрозуміли суддю присутні в залі.

Статочнюк, можливо, й не має. Під варту його взяли 15-річним. Хоча паспорт нового зразка згідно з постановою Кабміну №302 від 25.3.2015 р. отримують із 14 років. Але й у СІЗО через уповноважену особу він мав повне право одержати паспорт громадянина України. 

Із Терлецьким-молодшим цікавіше. 16 виповнилося йому в листопаді 2015 року. Тоді він іще приїздив зі Словенії, де постійно мешкав і навчався, у Нововолинськ до діда з бабою. На канікули. Паспорт отримати міг. Та й мусив.

Позивач-дід надав суду копію будинкової книги. Оригінал у разі чого суддя витребує. Там у книзі сам чорт ногу зламає, бо Максима Терлецького на одній сторінці записали двічі, а на попередній він фігурує  під іншим (батьковим) прізвищем. І зазначено там двічі серію та номер його свідоцтва про народження.

Ще якийсь дивний пропуск у тій будинковій. Якраз біля прізвища Терлецького. 

Але літерки і цифірки АЮ…. – серія та номер ПАСПОРТА, імовірно, стосуються саме Максима Едуардовича Терлецького.

Коротше, паспорт у нього мав бути. І вже точно був закордонний, термін дії якого закінчився в листопаді 2017 року. А у грудні Максима Терлецького взяли у Словенії під варту. І під конвоєм доправили літаком у Київ як громадянина України.

Документи та копії, надані Валерієм Терлецьким, суд іще не досліджував. Це власні міркування авторки. Але так виглядає, що український паспорт у “словенця” був! 

Та й покупцям хати на Толстого, 29 її продавці неодноразово казали, що оформити продаж через нотаріуса не можуть, бо паспорт Максима ВТРАЧЕНО і треба його ВІДНОВИТИ.  

Тепер нарешті про хату. Там зареєстровані: подружжя Терлецьких (дід і баба),  Назар Статочнюк і Максим Терлецький. 

Утім, нагромадження штампів біля  прізвища того Максима треба досліджувати в суді. Можливо, одним днем і зареєстрували, і зняли з реєстрації? 

А ще у хаті зареєстрований один із її покупців. Приїжджі придбали хату на виплат. Перший транш становив 19 тисяч доларів – я правильно кажу, пане В.Терлецький? Його внесли десь узимку 2018 року – під розписку отримувача, чи не так?

Другий транш – 9 тисяч доларів нібито мають внести ПІСЛЯ того як власник випишеться з будинку сам і випише всіх своїх.  

Тому, напевно, і позивається цей власник до онуків, які сидять за гратами. Треба ж бо одержати всі гроші… і треба, щоб онуки виглядали безгрошівними безхатченками. Так ви задумали, пане Шостак?

Остаточне слово за судом, почекаємо.

28 листопада в Рівному нарешті розглянуть апеляційну скаргу Шостака і його колег-адвокатів на вирок ковельського суду.

На 16 грудня нововолинський суддя Василюк призначив засідання у справі про виселення засуджених.

Наталя Камишникова

Фото з залу суду – Олександра Струбицька