26 червня після 17.30 у мій будинок на околиці Нововолинська вдерся сумнозвісний громадянин Зоткін.

Був дуже агресивним, ледь не зламав замок у дверях, перешкоджав мені їх зачинити, бив по руках.

Видирав у мене мобільник (я викликАла поліцію), при цьому кричав: “Віддай, це мій телефон”.  

Тоді щосили вдарив мене кулаком у лоб і у скроню. Три удари.

Схопив за плече, притис донизу, бив головою об двері. 

Усе це відбувалось у моїй оселі, у коридорі. 

Потім умисно кинув на сходи перед входом частину якогось старого телефона.

 

Кидав від хвіртки частину телефона сюди кілька разів. Певно, щоб розбився

 

Схопивши важку керамічну плитку, розтрощив вікно – двома ударами, обидва склопакети.

 

Трощив спокійно і доволі методично

 

Плитка теж розлетілась на друзки

 

Жбурнув у мене каменюкою, кинув у напрямку кущів кришку від того старого телефона.

Вийшов із хвіртки і став декламувати (мабуть, на камеру): “Вбивають, вбивають”.

Крізь загорожу побачила, що чимось натирає собі руку. 

Однак публіки поблизу не було, тому Зоткін пішов у більш жваве місце, там погорлав щось непристойне.

А тоді викликав поліцію і “швидку”: мовляв, я на нього напала, вкрала телефон, завдала тілесних ушкоджень, тож він конче потребує медичної допомоги. 

Працівникам “швидкої”  продемонстрував якісь подряпини і припухлу губу (цікаво, чим натер), бідолашному обробили “ушкодження”.

 

Усе це півгодини обслуговувало Зоткіна, а я чекала… 

 

Поліції набрехав, що я на нього накинулась. Чи то знову різала його кухонним ножем 🙂 , а чи закидАла цеглинами, не знаю.

Так минуло 40 хвилин.  Нарешті слідчо-оперативна група стала опитувати мене – реально потерпілу.

Один із понятих викликав “швидку”, бо мені дедалі гіршало.  

 

 

Моє повідомлення про кримінальну подію внесли до ЄРДР, провадження розпочали за статтями 162 і 125 ККУ: незаконне проникнення в чуже житло, нанесення легких тілесних ушкоджень.

Однак, на мою думку, мав місце й розбійний напад. Адже Зоткін не просто вдерся у будинок і побив мене, а й намагався привласнити мій телефон.

Розпочала поліція кримінальне провадження й за заявою Зоткіна, нібито я нанесла йому легкі тілесні.

 

 

Ну, а вже вночі я отримала повідомлення на сайт “Радар” – під статтею “Кого береже доблесна поліція?” 

Напишеш продовження спалю сьогодні живцем

 

У статті йшлося про кричущу бездіяльність поліції щодо неадеквата, який безкарно переслідує мене майже півтора року.

За цей час на нього оформили аж один адмінпротокол щодо хуліганського чіпляння до мене.  5 (П’ЯТЬ) кримінальних проваджень тихцем закрили.

До мене він вдерся невдовзі після тієї публікації. 

 
Наталя Камишникова
 
Фотозвіт – В.Грабовський
 

Прочитав сам? Поділись з іншими: