Учора в Нововолинськ приїздила знімальна група каналу 1+1.
Телевізійників зацікавила історія однієї колишньої пари, яка згідно з рішенням виконкому Нововолинської міськради має виховувати спільну дитину в режимі “тиждень на тиждень”. Тобто почергово.
Малому тоді не було й трьох років.
За рік, що минув, у недолугості та шкідливості такого рішення щодо малюка пересвідчились чи не всі. Насамперед – мама хлопчика.
Уявіить лишень: ваша дитина потрапляє двічі за кілька місяців то в дитяче відділення лікарні, то в реанімацію, а звідти – знову в дитяче відділення. Щоразу – з квартири батька.
Щоразу, коли батько лягає з сином у лікарню, мати про це дізнається від сторонніх людей, а не від нього.
Щоразу батько обмежує мамі доступ до сина, а деякі медики – до інформації про стан здоров’я її дитини.
Щоразу їй доводиться викликати в лікарню поліцію, бо батько вчиняє брутальне психологічне і фізичне насильство над нею – навіть на очах у дитини. А потім іще й звинувачує маму, що вона не приходить до нього, не телефонує до нього, не цікавиться в нього здоров’ям сина
Та куди, власне, ця жінка має йти: у квартиру, де він її нещодавно бив у присутності поліцейських? У палату, з якої вискакує його нарвана дружина з телефоном, знімає її без дозволу й репетує: “Не лізь до МОЄЇ дитини”?
Учора тут було спекотно…
І так далі, далі, далі, як полюбляє казати наш колишній міський голова В.Сапожніков. Це за його керування його перший заступник А.Сторонський протягнув безпрецедентне рішення “тиждень на тиждень”.
Нова міська влада затвердила інший графік: батько спілкується з дитиною по кілька годин у певні дні тижня. Однак батько оскаржує це рішення у суді, тож чинним зараз є те недолуге – імені Сторонського.
По двоє адвокатів із кожного боку, нескінченні судові засідання, які все відкладаються. І нескінченна бездіяльність поліції.
Ми б з вами й не знали нічого про цю війну за дитину, про цю колотнечу, якби два чи півтора року тому поліція притягнула домашнього насильника до кримінальної відповідальності. Якби належно спрацював виконком як орган опіки, служба у справах дітей, зокрема. Якби справу оперативно розглянув міський суд.
Тепер усі служби умивають руки й мудро радять: “Домовляйтесь”.
Та чи можна домовлятися з чоловіком, якого поліція офіційно визнавала кривдником? Чи можна йти на поступки молодику, який постійно погрожує, принижує, оббріхує? Чого будуть варті ті домовленості?
Телевізійники хотіли взяти коментар спочатку у матері, потім – у керівника відділення поліції, а вже тоді – у батька.
Однак батько від когось у поліції (як сам сказав) дізнався про їхній приїзд, примчав разом із новою дружиною у парк, де “плюси” намірялися вислухати маму малюка, зірвав знімання і став затято доводити своє.
Знімальні групи за роботою 🙂 Хто з камерою, хто з телефоном
У міськраді від коментарів “плюсам” спочатку відмовились, та потім начальниця служби у справах дітей дещо сказала-таки. Позицію органу опіки, поліції та обох сторін затяжного конфлікту дізнаєтесь у випуску ТСН.
Імовірно, сюжет покажуть ЗАВТРА о 19.30.
Фото – В.Грабовський
Давно було пора. Як і давно пора було, по справжньому, втрутитись у цю дику історію новій місцевій владі. Згідно Конституції та законодавства України про захист дитинства. А не робити вигляд, що моя хата скраю. Як поліцаї так і місцеве чиновництво отримують від платників податків міста немалі зарплати.
А коментувати буде Мосійчук-? Унітаз української журналістики?
Дуже прикра ситуація. Шкода дитини, яка бідна, наче іграшка у руках дорослих. Батьки, вирішіть нарешті цей конфлікт мирно, цивілізовано.
Не віриться, що у ХХІ столітті таке можливо. Я не знаю жодного із батьків особисто,але дивлячись на це все, можна зрозуміти, що про інтереси і почуття дитини не дуже то і дбають.
Якщо справа набрала такого розголосу, то як мені здається, може виникнути питання взагалі про те, щоб вилучити дитину від обох батьків. Шановні, подумайте про це!
Я теж не знаю жодного з батьків, але те що тато неадекват видно з того, як прийшов зривати зйомки інтерв’ю мами… Надіюся, що ця справа вирішиться якнайшвидше, наші суди недолугі треба притягувати теж до відповідальності за затягування справ
Бабло і хамло, все вирішить все одно.
Бідна Мама, яка надриває своє серце. У нашій країні вона безсила.
Хіба, що Бог змилується, і стане Диво.