Уперше Валентин Михайлович прийшов у Нововолинське відділення Пенсійного фонду два роки тому. Було йому тоді 58. 

Трудова книжка рябіла від записів. Токар, армія, фрезерувальник, пожежний, навчання в інституті, тренер, підприємець, безробітний, знову підприємець, догляд за хворою матір’ю (виплата мізерна, зате стаж нараховують)… Усякого було.

Стажу ніби набралось достатньо, але ж пенсійний вік постійно підвищують. Та й у законах багато новацій. Тому сказав собі: “Пора знайомитись із цією установою”. І рішуче переступив поріг Пенсійного.

 

У Нововолинську майже третина населення – пенсіонери  

 

Там погортали його трудову, подивились його дані у комп’ютері. І сказали:

 – Вам іще зарано.

Ну, це він і так знав, але сподівався дізнатись якісь нюанси. 

Удруге Валентин Михайлович прийшов у Пенсійний фонд рік потому.

Із віконечка при вході його скерували у кабінет, де працівниця знову погортала його трудову книжку й навіть дістала з шафи якісь амбарні книги – певно, давні журнали обліку.

Адже до 2000 року система персоніфікованого обліку відомостей про обов’язкове державне страхування ще не працювала. 

 – Якщо вам забракне стажу, можете його докупити, – порадила посадовиця.

З тим і пішов наш пошукувач пенсії.  

 

 

Утретє у цю установу він завітав 12 травня цьогоріч, коли йому стукнуло 60.  Пакет документів роздивились і запевнили: пенсію призначать – необхідний стаж є. А розрахунок зроблять в іншій області, куди й перешлють його документи. Тепер такий порядок.

 – Принесіть довідку про підтвердження вашого підземного стажу. І приходьте за тиждень-два. 

Пільгового стажу він мав лише рік – у 1980-х на четвертій шахті. Довідку про це Валентин роздобув у ДП “Волиньвугілля”.

Там іще дивувалися, навіщо вона йому. Подумаєш, рік роботи під землею. Це ж не десять-п’ятнадцять.

 

 

Час минав, а результату не було. У Пенсійному якось дивно сказали:

 – У тій області, куди ми надіслали ваші документи, не знають, що таке шахти. Але то нічого, ми звернемось у Луцьк.

У Луцьк так у Луцьк. Валентин Михайлович уже ходив у Пенсійний, як на іспит: складе чи не складе?

Так минуло ДВА місяці. 

 

 

І ось нарешті блага звістка: пенсію нарахували, 1800 грн. за 24 роки стажу.

Пані у віконечку видала йому папери і попросила письмово оцінити роботу Пенсійного фонду. Валентин Михайлович на радощах, що все позаду, поставив “відмінно”. 

І вже коли хотів піти, розчулена працівниця приголомшила зізнанням:

 – Ви могли вийти на пенсію ще торік, бо маєте пільговий стаж – небагато, але маєте. Втратили рік і суму річної пенсії. Бо треба знати закони…

 – Як же ж так? Я приходив торік і позаторік, я питав! І трудову приносив, ваші колеги дивились! І ніхто навіть не натякнув, що я пенсію вже тоді заробив!

 – Пенсію тим, хто має пільговий стаж, обчислюємо за іншою шкалою. Ви могли вийти на пенсію за наявності 22 років загального стажу. А у вас уже 24.  Але ви так сильно не переживайте. Багато хто втрачає по два роки, по три… Ви ж втратили лише рік.

 – І 25 тисяч гривень річної пенсії!

 – Ну, так. Проте інші втратили значно більше…

 

 Хлопці, сходіть у Пенсійний фонд. Ну, так, у розвідку…

 

Валентин Михайлович розуміє: втраченого не вернеш. На РАДАР звернувся з одним-єдиним проханням:

 – Розкажіть нашим людям про цей секрет Пенсійного фонду! Законів ми не знаємо й не можемо знати досконало. Чиновникам це на руку. Може, премії одержують за економію державних коштів… А економлять на простих роботягах!

РАДАР буде радий, якщо працівники  Пенсійного фонду обізвуться у коментарях. 

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: