Мабуть, уперше за 5 із гаком каденцій нововолинського голови В.Сапожнікова люди з багатоповерхівок у 5-му мікрорайоні побачили його у своєму дворі.
Диво-дивнеє. Що то роблять вибори з нашим мером!
А проблем там нагромадилось чимало.
Днями аж кілька мешканців будинків №12, 13, 14 надіслали РАДАРУ фотозвіти зі свого двору.
Картина справді сумна.
Оці плити давно просіли й можуть будь-якої миті завалитись.
А ще тут були неоковирні цегляні споруди для дитячого майданчика.
Під напором мешканців комунальники цей непотріб улітку розібрали, вивезли купу цегли.
– Навесні, – розповідає Ольга Барна,– працівники УЖК №1 забрали звідси і цілком справну карусель – мовляв, аварійна. Але вона нормально крутилась. Ми попросили повернути її, нам відповіли: “Дайте 400 грн. на підшипник!”
Певно, вже вони продали наш підшипник…
Діти стрибають, усе розвалюється. Із УЖК №1 приїхали, помахали руками, зрізали кущі – й усе.
Ми звертались і в ЖКО, просили піску хоча б.
Та коштів нема, піску нема.
Комунальники познімали старі гойдалки, замінили на дерев’яний балансир.
Але він не пофарбований, навіть не зачищений, не обтесаний.
Діти можуть занозити палець.
Будинок №12 обслуговує ОСББ.
№13 і №14 – УЖК №1.
Мами, бабусі й деякі дідусі у цьому дворі виявились активними, спокою чиновникам не давали.
Урешті-решт учора сюди завітав аж цілий міський голова з медіаобслугою – вибори ж на носі.
Мешканці відверто й емоційно розповіли про численні негаразди.
Віктор Борисович пообіцяв установити ще дві гойдалки й завітати сюди з понеділка знову – вже з представниками ЖКО, УЖК №1, а також “Водоканалу”. Бо є проблема з іржавими кранами у будинку №13.
Одне слово, мер нарешті пішов у народ і обіцяє переобіцяти обіцяні обіцянки…
Бетонний парапет аварійний, без сумніву. Перед виборами наш міський голова пообіцяє вам, хоч і вічний двигун чи й, навіть, безкоштовну подорож на Марс. Може, дещо й зробить, за ваші ж гроші… Бо інших у нього нема. Ви йому платите більше, аніж пів мільйона зарплати в рік, як і його заступникам – їм трохи менше, і особистому раднику та ще безлічі пригрітих там мерських дармоїдів.
Та й запитайте його, наберіться сміливості хоча б один раз в своєму житті (!), і скажіть: Яким чином він, та його посіпаки, щомісяця отримують такі зарплати, а вам – один раз, за стільки десятків років!, “не знайшлося” коштів на ремонт двору у якому скніють його виборці. Не бійтеся! “Совкові часи” давно пройшли і не повернуться, якби комуністична наволоч цього не прагнула.