Коли востаннє приїздив додому, зробив своїй дівчині пропозицію. Планували весілля…
Повертається в Шацьк у домовині.
Сергій Мокренко, позивні Спартанець, Крук.
Правий сектор, “Азов”, Іловайський котел, Світлодарська дуга, кілька серйозних поранень. Усі три роки війни – на війні або волонтером.
Щойно виписавшися зі шпиталю, знову поїхав на передову. Там і загинув уранці 28 лютого внаслідок мінометного обстрілу.
Мав того дня отримати орден “За мужність” третього ступеня.
24 березня йому б виповнилося 24.
Найсвітліша пам’ять, Сергію.
Ще тут:
РАДАР висловлює найщиріше співчуття родині та близьким Сергія.
Карпо Масло: Вічна пам’ять ГЕРОЮ УКРАЇНИ !!!
Таня Литовчук:
Герою, спочивай з Богом… ми ж пам’ятатимемо тебе.
Ольга Терпелюк:
Скільки це буде продовжуватись??? ця війна забирає найкращих – Цвіт Нації
Тетяна Кусяка:
Сонечко…. Царство тобі небесне!
Не за гроші , що гребуть вони лопатою, він загинув, у наших героїв зовсім інша мотивація, вони гинуть за свою країну, тому навіть не треба принижувати їх героїзм, кому треба гроші–то-хай їх гребе лопатою, то його цінність—у наших інша.
То за це й мова: він загинув НЕ ЗА ТЕ, ЩОБ нас і нашу країну обкрадали наші ж владці й наші рідні олігархи. Ніхто нікого не принижує, читайте уважно. Його побратим дуже чесно все написав.
Наталя Федоркова: Який красень янгол наш…..((……….