2 січня опівдні троє виродків із рушницями прийшли на ставок біля  закинутої шахти №8, що на околиці Нововолинська.

Після святкового застілля їм у голови шибанула сеча.  Жертву собі намітили заздалегідь.

І стали стріляти.

Красень лебідь, який плавав тут в очереті з лебідкою вже кілька років поспіль, не чекав від людей такої підлоти.

Був довірливим, підпливав близько до берега, бо птахів постійно підгодовували деякі нововолинці й мешканці Хренова.

Він нікому ніколи не зробив зла. Він просто жив собі, даруючи людям красу, захват, радість.

Але приперлись нелюди й убили його.  На очах у лебідки.

Як вона кружляла над ним, як волала й тужила!.. Розуміючи, що її теж можуть застрелити.

Старший чоловік, що часто приходив годувати лебедів і мимохіть став очевидцем злочину, не лише викликав поліцію. Він побіг за трьома тими виродками, коли вони кинулись навтьоки!

Володимир пробіг зо три кілометри – аж до монастиря й гаражів. На жаль, не наздогнав.

Виродкам років по 30-35. Певно, почуваються суперменами. Авжеж, безпорадного птаха завалили.

Хай розпачливий стогін лебідки стоїть їм у вухах до самого їхнього скону.

Влодимир показав працівникам поліції місце злочину.

Це він тримає птаха, якого так любив… 

Нелюди, за що?..

.

Цю історію розповіла РАДАРУ Ірина Макарук. Її мама Люба плаче досі, бо теж прийшла на ставок потішити лебедиків смачненьким і теж бачила це безглузде тупе вбивство.

Білосніжні птахи були не лише частиною пейзажу, а й часточкою її серця…

Прочитав сам? Поділись з іншими: