На Донбасі – АТО, яку ніхто не проводить! СБУ, яка мала б здійснювати антитерористичні заходи, нічого не робить.
Натомість на Донбасі є лінія фронту, яку називають “лінія розмежування”. На цій лінії стоять війська ЗСУ, але не СБУ.
Понад 2 роки відбуваються бойові дії низької інтенсивності, як лицемірно їх називає “наша” влада. Бо насправді спостерігаємо односторонні обстріли російськими окупантами з різнокаліберної зброї – зокрема, й забороненої так званими мінськими домовленостями – наших військових і мирних жителів.
А нашим військовим заборонено відповідати, бо ми виконуємо мінські домовленості, яких жодного(!) дня не виконували російські окупанти! Наші військові відповідають хіба тоді, коли окупанти вступають у контактний бій, і то лише стрілецькою зброєю. Переважно ворог веде безконтактні артилерійські, мінометні, ракетні обстріли і мінує наші тили. Українці кожен день несуть втрати вбитими або пораненими.
Ось така дивна одностороння війна, яку “наша” влада по-підлому називає антитерористичною операцією.
Учора на київському Майдані прощалися ще з сімома героями…
Такий стан дуже вигідний Кремлю, бо для окупантів мінімізовані втрати, а ми несемо втрати кожен день, виснажуються ресурси. Це деморалізує наших військових, суспільство і заганяє Україну у глухий кут невизначеності.
Для внутрішньої пропаганди Порошенко, депутати Верховної Ради, придворні гниди-політтехнологи, політологи, “експерти” називають правильні речі своїми іменами: війна, російська агресія. А от на загальнодержавному рівні юридичного статусу цього військового конфлікту влада не визначає -через свідоме небажання.
Найбільша фракція у ВРУ – Блок БПП (маріонетка Порошенка) міг би запросто набрати голосів для такого рішення. Отже, Порошенко відверто блокує юридичне визначення статусу цієї війни.
Герой України Ігор Гордійчук зміг прибути. Президент і прем’єр – ні
Чому так поводиться Порошенко?
Очевидно, для нього, крім ненаситної наживи, інших пріоритетів не має. Він і його найближче оточення є джерелом найбільшої корупції у державі (вся його кадрова політика підтверджує це). Така політика Порошенка є найбільшим союзником Кремля.
Як пояснити, що російський бізнес процвітає в Україні, а Порошенка – в Росії?! Російські олігархи – партнери кліки Порошенка (наприклад, Григоришин). Торгівля українських олігархів і самого Порошенка з Росією іде повним ходом. Ба навіть продають Росії комплектуючі товари військового призначення (двигуни “Мотор-Січі”).
Українські інженери провадять регламентні роботи з обслуговування ракет, які виготовляв “Південмаш”. Недоторканими почуваються акули п’ятої колони Кремля (Медведчук, Вілкул, Льовочкін, Бойко та інші). Очевидно, що це відбувається за домовленістю з Путіним.
Дотепер Росія не визнана юридично державою-агресором і не розірвані дипломатичні стосунки з РФ. Що є нечуваним в історії і неприпустимим для успішного протистояння російській агресії, бо не дозволяє політично-дипломатичними методами створювати антиімперську коаліцію проти російського імперіалізму й апелювати до учасників будапештського меморандуму (бо у нас внутрішній конфлікт – АТО).
Така зрадницька політика Порошенка позбавляє Україну юридичної перспективи домагатися компенсації колосальних збитків від держави-агресора – РФ. Півтора мільйона наших громадян – вимушені втікачі з Донбасу, але влада підло трактує їх як внутрішньо переміщених осіб.
Продуманого плану деокупації немає, натомість влада без погодження з парламентом приймає постанову КМ, згідно з якою фактично намагається взяти на утримання окуповані території на Донбасі. Досі фактично допомагає окупантам через інтенсивну торгівлю з окупованими територіями, а через них – із РФ. Фактично поступово реалізує план Путіна, який він забив у мінські домовленості.
Як протест проти такої підлої зрадницької політики влади, група ветеранів – добровольців почала блокаду залізничних перевезень товарів на окуповані території і звідти.
Зрозуміло, що влада мобілізувала на цькування патріотів всіх можливих гнид. Звісно, самим активістам вирішити питання не під силу, але вони роблять велику справу: привернули увагу до надзвичайно важливої проблеми, яку давно повинна вирішити влада, але вперто не хоче.
З допомогою громадськості потрібно змусити підлу владу працювати на державні інтереси України.
Нарешті має схаменутися ВРУ і згадати, що згідно зі ст.85 Конституції України ВРУ “визначає заходи внутрішньої і зовнішньої політики“. Нарешті потрібно юридично визначити, що відбувається:
1. Ухвалити закон про тимчасово окуповані території Донбасу, в якому має бути визнаний окупант – РФ.
2. Зобов’язати КМ зібрати в одному центрі й оформити доказову базу російської агресії.
3. Зобов’язати Порошенка розірвати дипломатичні стосунки з державою-агресором – РФ.
4. Уряду й відповідним державним структурам підготувати і застосувати всеосяжні економічні, політичні і гуманітарні санкції.
5. Підготувати і розповсюдити серед держав – членів ООН Білу книгу наслідків російської агресії в Україні.
До речі. Депутати вже два роки товчуть воду в ступі щодо закону про спецконфіскації, а правоохоронні органи нарешті розпочали заочне кримінальне переслідування проти Януковича за державну зраду. Та чому звинувачувати у державній зраді лишень Януковича, а не всіх високопосадовців кліки Януковича, які втекли у Росію?
І дуже непросто буде довести факт держзради Януковича без юридичного визначення РФ державою-агресором. Закон із визначення Росії агресором дає ключ для вирішення цих питань. Янукович, Азаров, Пшонка, Якименко, Захарченко та інша наволоч перейшли на бік агресора-окупанта. Тож усі вони підпадають під 111 ст. ККУ (Державна зрада), санкція якої передбачає конфіскацію всього їхнього майна.
Без цього юридичного ключа адвокати цих мерзотників посилатимуться на те, що ця підлота побігла до дружньої держави-стратегічного партнера України. Усі ці юридичні акти – зокрема, Договір про дружбу і співробітництво – не скасовані, адже у нас АТО – внутрішній конфлікт.
Вся ваша, панове депутати і Порошенко, бездіяльність – злочин проти України. А за злочин доведеться відповідати. Якщо для ВР це політична і моральна відповідальність, то для Порошенка це вже юридична відповідальність.
Усі світлини – з учорашнього прощання на Майдані
Свята правда, пане Хмаро. Негідники, що засіли у владах всіх рівнів – законодавчій, судовій та виконавчій ведуть Україну до загибелі. Хто вони? Та, колишні ж, ті самі парт і адмінфункціонери із часів СССР. Навіщо далеко ходити за прикладами? Вони тут, на місцях – у місцевій владі Нововолинська. Не сколупнути і не вичавити. “Гарант Конституції” ніжно їх леліє і не дає. Корупція та організована злочинність – це все вони, бо так звикли. Їх не переінакшиш. Тільки, як вирвати із корінням, раз і назавжди.
Колись давно, аж 24 роки тому, брала у Верховній Раді інтерв’ю у Степана Хмари. На відміну від абсолютної більшості політиків, він щирий.