Парафіяни і священики провели в останню путь протоієрея Віталія Ковальчука.
Його поховали біля Успенського Низкиницького монастиря.
До честі нововолинців, ніхто не влаштовував у ці дні в інтернеті міжконфесійних дебатів, ніхто не дошукувався, правильна то церква чи неправильна. Горе вивищує над чварами і політиканством.
Я от думаю: ті діти, що вискочили на дорогу, – скільки їм років, які вони? Бо кажуть, він вивернув кермо через них.
Шестеро інших дітей осиротіли.
Як там співають у храмах: “Смертію смерть поправ”.
Паскудники в Нововолинську ще не перевелися. Про це свідчить фото понівеченого деревця. Хороші люди посадили біля будинку №38 у мікрорайоні Шахтарському, неподалік від собору, дубок, який дбайливо вирощували 5 років спочатку в себе на балконі, а згодом – на дачі. Він простояв у дворі цілу осінь, зиму, воєнну весну… А на початку червня якийсь недоумок…
Суто англійський гумор. Великодня листівка у британському тижневику “The Times”. Перекладу не потребує 🙂
Цю мітлу навпроти Нововолинської міськради сфотографував Іван Кравчук. Мітла як мітла. Але підпис під фото на Івановій фейсбук сторінці – вогонь! “Дівчата, хто припаркувався?..” Дівчата, зізнавайтесь! Чий це літальний апарат? 🙂 Дякуємо Іванові Кравчуку, розвеселив.
Спостережливі читачі надалі дивують РАДАР і громаду своїми фотовідкриттями. У 5-му мікрорайоні Нововолинська будівельна організація з Житомира явно намірилась довести до пуття “будову тисячоліття”. Точніше, одну з будов, їх там облогує аж кілька. За 9 днів, відколи нововолинець Андрій зробив оце фото, на об’єкті вже дещо змінилося. – Увечері їхав повз довгобуд у 5-му мікрорайоні…
Тиждень тому нововолинець Андрій надіслав нам фото з 5-го мікрорайону. Там біля однієї з сумнозвісних недобудов намітився певний рух. Хто скаже, що було далі? Процес пішов чи знову тихо й глухо?
Ця 2-поверхівка на розі бульвару Шевченка й вулиці Шептицького була ще рік тому сіренькою і непоказною. Та енергійна голова ОСББ Ольга Гроховчук, свідомі мешканці, старанні будівельники з бригади Андрія Клименка зробили її окрасою міста! Об’єднання співвласників подало заявку на участь у проекті з утеплення й ремонту будинку. 30% коштів надали мешканці, 70% забезпечив грантодавець. Усе…
Нововолинець Юрій Єлева зробив цю світлину 24 грудня. На обійсті розквітла червона троянда. – Відчувається наближення Нового року, – пожартував він у соцмережі. – Це новорічний підсніжник, – продовжив тему Ігор Трофимович. Жарти жартами, а різдвяна троянда – на щастя! Квітніть і ви. Навіть узимку. Фото – Юрій Єлева
Це фото з фондів Волинського краєзнавчого музею зроблене на початку 1950-х. Тоді місто Нововолинськ називалося селищем Нововолинським. На світлині, яку виклав у фейсбук спільноті “Історія Нововолинської громади” Юрій Велінець, – перехрестя Шахтарської і теперішнього бульвару Шевченка. Тодішньої вулиці Сталіна, напевно. Усе тут дуже впізнавано, ну просто до болю. Питання на засипку: що змінилося?
Сьогодні вранці близько 10-ї години в Нововолинську злетіла у кювет машина. Неподалік від ринку водій не вписався у поворот. Ну, спасибі, що живий. Поліція зафіксувала подію. А читач РАДАРА поділився фото з місця пригоди:
У Нововолинську на пожежній площі (ну, майже там) стояв кіоск від фірми “Наша ряба”. Позавчора його демонтували. Як це було – ви бачите на фото, які надіслав РАДАРУ нововолинець Юрій. А що натомість? Читачі, розкажіть і покажіть! 🙂
Радар
Карта ОЩАДБАНКУ для допомоги родині священика Віталія Ковальчука:
5167 8032 0815 6187,
Отримувач – Світлана Ковальчук.
Значить нащось його забрали.
Тим більше перед Різдвом
Лiкарi швидкоi говорили ,що в нього стався iнфаркт чи iнсульт.
Могила уквiтчана живими квiтами.Батюшка тепер нiкуди не спiшить… Можна поговорити,порадитись ,i ,здаеться ,що тебе чують i вiдповiдають….
Дякую вам ,Радаре,за пiдтримку
Можливо, там усе так фатально збіглося. Хтось вискочив на дорогу, він – гальмувати, нерви на межі, тоді інсульт чи інфаркт – і врізався у те дерево й опору…
СВЕТЛЫЙ БЫЛ ЧЕЛОВЕК! СВЕТЛЫМ, СТРОГИМ, НО СПРАВЕДЛИВЫМ СВЯЩЕННИКОМ БЫЛ ОТЕЦ ВИТАЛИЙ! И СВЕТЛАЯ ПАМЯТЬ О НЕМ СОХРАНИТСЯ!!!
Розмовляла сьогодні з досвідченим водієм, має таке саме авто, транспортник. Кажу: поясніть як фахівець, чому це могло трапитись. А він: “Це не наша канцелярія, це інша…”
Потім став пояснювати про особливості таких машин, про педаль, привід, по слизьку того дня дорогу з горбочка…
Махнув рукою І підсумував: “Тому що наше місто не достойне було такого священика” .
Абсолютно несентиментальний чоловік – і отак.
Я не знала отця Віталія. Хіба здалеку вітались іноді. Хто знав – розкажіть тут якісь свої історії, згадайте.
А я знала його. Точніше знаю вже багато років. Спогадів Дуже багато. І всі світлі. Пам’я таю, як казав, що не важливо в якій домівці жити на землі. Чи то винаймане житло чи власне. Головне щоб на небі була хороша домівка. Був дуже добрим і щедрим. Ніколи не відпускав з свого дому із пустими руками. То книжечку, то шишечку з Афона…. Вони обоє з матушкою щедрі.
В батюшки була дуже щира посмішка. І велике серце! Писати можна багато. Думаю згодом про нього і книжки писатимуть.