Чергове диво ландшафтного дизайну й містечкової архітектури постало сьогодні у центрі Нововолинська.

Ні-ні, не лякайтеся, це не бігбен-2 (в народі чікі-тікі) за 200 чи 300 тисяч гривень (разом із лавами).

Це пам’ятник 33-річному сидінню нашого мера у виконкомі Нововолинської міськради!

 

Його форми прості й лаконічні, як кулак депутата Гури.

Його функції такі ж декоративні, як у міського голови Сапожнікова, не спроможного навіть погрозити пальчиком “Курчаку”, олійно-жировому монстру, “Кроноспану” й ливарному заводу Чернявського.

Його вивершено у стилі хайтек, хайгрець і хайвісьтак.

 

Вісьтак – це міський архітектор. Та  його давно переплюнуло проектно-конструкторське бюро Коптюка. Так-так, у халтурника Коптюка є своє ПКБ, а ви як думали?

Але стовпи й рішайли місцевого бізнесу хай зачекають. Тут не про них – тільки про цей от стовп.

 

 

Він милуватиме сьогодні й завтра око тисяч нововолинців. Його встановили за допомогою вантажівки з вишкою і тракторця. Його змастять жиром і вчеплять на нього чобіт. Або валянок. Або ще якийсь відстійний приз.

І наймужніші чоловіки Нововолинська (ті, що вдало сховалися від повісток?) полізуть на стовп під регіт неперебірливої публіки.

Сюди ж, у парк, перенесуть незабаром із майдану стелу героїв. Подалі від мерських очей, бо ті герої дивляться в душу надто пильно.

Коптюку дадуть іще пару-трійку мільйонів – на встановлення й облаштування меморіалу загиблим учасникам цієї страшної війни. Дадуть заробити й архітекторам – свята справа!

А матері бійця, який зник безвісти у серпні 2014-го в іловайському котлі, знову відмовлять у пільгах на комуналку.

Стовпи стовпами! Ми ж тут про стовпи…

 

Фото – Анатолій Бідзюра

Текст – Наталя Камишникова

У ТЕМУ:

Стовп як символ сапогізму

Прочитав сам? Поділись з іншими: