– Нововолинський “АТБ” – великий магазин із низькими моральними цінностями?.. – запитує у фейсбук-спільноті “Новік” Тетяна Карпенюк.
Вона координує благодійну акцію “Великодній кошик”.
Тетяна розповідає:
– Сьогодні з супермаркету “АТБ” буквально виштовхали на вулицю працівників та волонтерів благодійного фонду “Карітас-Волинь”, які проводили щорічну доброчинну акцію “Великодній кошик”.
До речі, дозвіл ми попередньо отримали.
Завдяки нашій акції щороку понад 30 малозабезпечених сімей із дітьми отримують продуктові набори.
На жаль, жодного розуміння, цілковита байдужість керівництва “АТБ” до благодійності в місті.
Натомість, як завжди, відкриті та щирі наші місцеві «Рідний край», «Вопак», «Все для Вас»!
по ходу,там місце заброньоване для “панди”
А мені наприклад не приємно коли виходиш з магазину і тобі проходу не має бо бігають з тими скриньками і просять, хто захоче і так дасть не потрібно стояти на проході.
Нічого страшного-зараз дадуть 200 грн і всі волонтери будуть навипередки писати “який атб молодці”
Сергій Лисенко: Яякихось гопніків не ганяють зі скриньками, а дівчат прогнали. І тих і тих можна розпізнати по поведінці. Ті що були раніш – якісь наріки або алкаші, причому зі стажем і кримінальним душком. А ці дівчата привітні і випромінюють доброту.
В цивілізованому світі ніде біля магазинів або інших обєктів скупчення людей не побачиш ” поберух” з печатками , бейжиками або іншими паперами….. Це принижує гідність в першу чергу людей “поберух”, а також людей ,які повз них проходять….. Там ,де приниження , милосердя немає….Яка ж тоді і кому користь від цього ? ? ?
Чому із скриньками не йдуть до кабінетів сапожнікових,сторонських, сиротюків та інших місцевих олігархів, які в багато тисяч разів спроможніші наповнити скриньки ,ніж облампошені з усіх кінців бідові прості місцяни?. Чому фонди створюють “попрошайки” без копійки за душею, а .іноді й ласі на чужу дармову копійку, а не ті , які без проблем можуть вділити копійку на благі цілі, не ущімляючи себе. А то бабусі з мізерними пенсіями поповнюють скриньки у “щирих і привітних “, ріднихкраях і їм подібним , які здатні без напрягу надати допомогу потребуючим, не виставляючи у своїх магазинах попрошайок і не принижуючи цим своїх покупців.
Працівники фонду Ігоря Гузя, Ігоря Палиці, наприклад, ніколи не ушиваються зі скриньками під виглядом попрошайок.
Біля кабінету Сапожнікова постійно треться така собі ПАНДА – “поберуха”, волонтер з печатками , бейжиками або іншими паперами, (яка займається заміною теплотрас та ремонтом доріг та тротуарів) та вимагає блага для себе та своєї родини. Знаючи її минуле з кримінальними оборудками, мер з задоволенням не перестає подавати мільйоні милостині. За що, ця ПАНДА йому дуже вдячна. ПАНДА так розчулила Сапожнікова, що той не задумуючись передав їй асфальтний завод і не тільки в довічне користування. За що, ця ПАНДА також йому дуже вдячна. Правда ці подачки мера не з власної кішені, а з міського бюджету. Але то святе на благодійність ПАНДИ та її родини. За що, ця ПАНДА також йому дуже вдячна.
Також цю ПАНДУ можна неодноразово бачити біля кабінету Саганюка П.Д. (заміна теплотрас та ремонт доріг та троруарів), фонду Ігоря Гузя (заміна водогонів в м. Вол.- Волинському та смт Іваничах), фонду Ігоря Палиці (стадіон школи №1 м.Нововолинська). І не разу цю ПАНДУ ні хто не прогнав, а подають мільйоні подачки. За що, ця ПАНДА їм дуже вдячна
він не панду схожий а на товстого кабана
Про “панду” непогано написано. Проте, міські депутати нічого не хочуть робити – факт. І те, що їх влаштовує власна дика бездіяльність – теж доконаний факт. Багато хто із них відчувають фантомні болі за “совковим” колоніалізмом, що давно минув і ніколи більше не повернеться. Окрім “панди” та деяких місцевих депутатів у цій гоп-компанії перебуває і мер: “А що ви мені зробите?!” Звичайно, і численні “панди” зі свояками і сватами, і мер, та деякі депутатики, котрі користаючись безкарністю, абсолютною відсутністю громадського контролю і справжньої опозиції до режиму “сапогізму” фантазують, що у Нововолинську так буде завжди. ERROR. Небагато залишилось.
“Дякуючи попрошайкам, в яких немає копійки за душею”-рятують декому життя, тобі це не зрозуміти приниження..як Гальчик Рома – боротьба за життя https://www.facebook.com/groups/1776874302617820/permalink/1792901707681746/
Знаєте, я давно думаю, наскільки у місті потрібен абсолютно прозорий міський благодійний фонд із дуже порядним правлінням. Обрали б усім інтернет-миром нововолинським кількох достойних людей, яким навіть найскупіші бізнесмени не відмовлять, А головою фонду – людину, яка пройшла весь цей шлях сама, рятуючи когось. Усі звіти – на сайті фонду, усі надходження – там. Це назріле і перезріле питання, давайте, а?
Обома руками ЗА!Особисто мені хочеться допомогти людям похилого віку,які по 40 років працювали а зараз копійки в магазинах рахують.
Так , Руслане, я не можу зрозуміти чому ці скриньки змушують наповнювати коштом бідових і облампошених містян, а не коштами знахабнілих місцевих олігархів ? Невже ви відносите себе до одного із них , що кинулися так ревно на захист місцевої оліргахії…….
ніхто нікого не змушує. Ні вас, ні олігархів. Немає таких важелів у волонтерів.
Неправда.В Італії біля супермаркетів Каритас дуже часто організує такі акції. Кожному бажаючому дають торбину при вході,в яку можна скласти продукти і при виході віддати волонтерам. Майже ніхто не відмовляєт(крім наших і румунів).
Там неприємні люди працюють,охорона,деякі касири….Була свідком ситуації як охоронець силоміць виводив на вулицю молоду дівчину за те,що прийшла з маленькою собачкою.При тому що вона була ще з дитиною у колясці.
Він як скажений бігав за тією собачкою,ще й копнув в придачу.
Я нікого не захищаю,звичайно з собаками в магазин не можна,навіть домашніми…але він не мав права так грубо поводити себе з клієнтом.Я в шоці що він досі працює!
Рідний край ніколи не відмовляє людям, які потребують допомоги, і завжди, якщо буде можливість, і надалі будемо помагати.
Бездомним тузикам теж не відмовляє. 🙂 І вони щиро вдячні Юрію Сиротюку.