Ну, бувають же такі збіги. Сьогодні відбулася сесія Литовезької сільради. Виступала там і представниця податкової служби.

Вона наводила цифри, факти, закликала сумлінно сплачувати податки, наповнювати бюджет громади й держави.

А тим самим часом…. із лісу, лісу темного… поряд із садівничим масивом “Прикордонник” і готельно-ресторанним комплексом “Три бобри” ударник тіньового бізнесу Микола Т. вивозив трактором   черговий транш золотавого прибузького піску. 

 

 

Пан Микола не заморочується ні сплатою податків, ні отриманням ліцензії на розробку надр і видобуток піску в прикордонному лісі.

Він вивчив табличку ділення – цього досить. 

 

 

 – Т-ло возив пісок із лісу, возить і буде возити! – нібито заявила цієї зими голова сільради Олена Касянчук. Щоправда, не у кабінеті, а на вулиці. Але при свідках.

РАДАР розпитав їх, вони запевнили: так і сказала! 

Ударник тіньового бізнесу дещо збавив темп після нашої публікації “Нелегали піщаних кар’єрів”. Але ненадовго. Поліція мовчить, прокуратура – теж, обласна екологічна інспекція і Держгірпромнагляд не ворушаться.

Отже, можна копати пісочок знову! Уже не там, де фотографував РАДАР, а трохи далі. Але так само нелегально.

Спеціально для  різних державних органів, покликаних бити тіньовий бізнес по руках, волохатих лапах і лабетах. Це Волинська область, село Литовеж біля річки Західний Буг, прикордоння, ліс державного підприємства “Володимир-Волинське лісомисливське господарство”.

До речі, лісівники вже надіслали РАДАРУ відповідь на критичну публікацію про дерибан прикордонного лісу. Ми цю відповідь опублікуємо. На папері там усе гладенько. А насправді – отак… 

 

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: