Закинуті дачі “обробляють” бомжі, злодії та… керівництво масиву?!

РАДАР продовжує розслідувати підпал дач в одному з садівничих масивів Нововолинська – біля п’ятої шахти.

Що це було? Сірник у руках скотиняк, які вирішили розважитись?

Фатальна необачність котрогось із дачників?

Чи спроба приховати сліди санкціонованого розкрадання?

Остання версія – про контрольований підпал – виглядає дивно, але теж має право на існування.

Дачні будинки не лише пошкодив огонь – їх “розбомбили” невідомі особи.

Приміром, на дачі Ірини К. незадовго до пожежі завбачливо поцупили шифер і зняли підлогу.

Дізнавшись про пожежу від сусідки по дачі, Ірина негайно поїхала туди – й довго не могла оговтатись від побаченого. Шкода розікраденого майна, та найбільше шкода, що пішла з димом велика праця бабусі (дача Ірині дісталась від баби).

Ірина і переповіла РАДАРУ дуже цікаву розмову з головою садівничого товариства Русланом. Місяць тому він зателефонував їй із вимогою погасити заборгованість – 250 гривень. Вона відповіла, що ділянку і хотіла б обробляти, та не може туди машиною доїхати. Настільки страшна там дорога, пора б розчистити і підсипати.

Голова товариства, з її слів, розмовляв нарвано і категорично, вона навіть зауваження йому зробила. Наполягав, щоб відмовилась від дачі. Наостанок Ірина сказала:

 – Гаразд, я відмовлюся, залишу вам добротний цегляний будинок і сарай. Можете покрити цеглою мою заборгованість! Хоча будинок коштує не 250 гривень… але хай. Тільки зріжу дерева на своїй ділянці – деревину хочу використати в господарстві.

 – То ви мене без майна лишите! – вигукнув пан голова.

Чогось він вирішив, що плодові дерева на ділянці Ірини – це його власність.

А невдовзі зателефонував знову й заявив:

 – Я подивився протоколи, дача записана на вашу маму,  її виключили з товариства 6 років тому.

– А то нічого, що я 5 років поспіль сплачувала всі внески? – поцікавилась Ірина.  – Покажіть мені той протокол, я його у прокуратуру занесу. Хай перевірять, коли він складений: 6 років тому чи заднім числом.

Від цієї розмови мала дуже неприємний осад. На дачі з осені не була і вже збиралась навідатись, аж тут звістка про пожежу…

 – На нашій лінії я нарахувала 15 згарищ. На всіх цих дачах заздалегідь розібрали дах і підлогу. Збіг?.. Не думаю.

У мене на ділянці дерева попалено, а у сусідки зрізано.

Можливо, це  контрольований підпал?

Бо вогонь не зачепив дерев’яних будівель поряд із нашими дачами…

Розповідав мені один чоловік, що дерева на покинутих дачах можна рубати з дозволу садівничого начальства за плату. Даси 500 гривень – і забирай 5 дерев.

Чи практикує таке новий керівник нашого масиву? Хтозна.

Але його попередник давав указівку знімати на закинутих дачах підлогу та шифер – нібито в рахунок погашення заборгованості. Мій сусід сам був свідком, як зривали дошки з підлоги на дачі неподалік, бо “голова так сказав”.

РАДАР здивований. Юридичний рівень таких указівок – на рівні плінтуса! У Статуті товариства волюнтаризм не прописаний.

Запрошуємо членів правління і голову садівничого товариства розповісти, чи існує в них така практика – погашати заборгованість вибиванням дощок та зняттям покрівлі.

Цікаво буде дізнатись і щодо дерев: невже їх справді вирубують за тіньову плату в кишеню керівника? Адже садівничі товариства – організації неприбуткові, заробляти на послугах і продажу не мають права.

Сподіваємось, прокоментують представники товариства проблему підпалів і доїзду на лінії.

Туди навіть пожежна машина не могла пробитись. Що вже казати про дачників на автівках чи з візками (здебільшого старших людей).

А от злодії та бомжі вчащають на дачі справно. Долають усі перешкоди!

А зараз буде найзагадковіше фото зі згарища!

У траві чомусь лежав великий шмат м’яса…

Хтось приїхав на шашлики, а замість м’яса засмажив дачі?

Наталя Камишникова

Усі світлини – Валентин Мінчик