Скільки його пам’ятаю – Василь дошукувався правди, обстоював справедливість.
На початках руху шахтарського, страйкарського. На початках Народного Руху.
На десятій нововолинській шахті, де викривав численні оборудки і схеми.
Був незручним, бо не був ручним. Така бунтарська натура.
Він пішов у спокійніші світи рівно 2 роки тому.
Донька Василя Йосиповича – Вікторія розповіла РАДАРУ: в сімейному архіві десь є фото, де він – поряд із Левком Лук’яненком на всеукраїнській акції. Пообіцяла знайти – це вже історія…
Василю, спочивай із миром. Блаженні нескорені.
Фото – з архіву Каращуків
Спомин – Наталя Камишникова
Царство Небесне і земля пухом тобі, Василю. Я гордий своїм знайомством з тобою. Спочивай з миром.