Скільки його пам’ятаю – Василь дошукувався правди, обстоював справедливість.

На початках руху шахтарського, страйкарського. На початках Народного Руху.

На десятій нововолинській шахті, де викривав численні оборудки і схеми.

 

Був незручним, бо не був ручним. Така бунтарська натура.

 

 

Він пішов у спокійніші світи рівно 2 роки тому.

Донька Василя ЙосиповичаВікторія розповіла РАДАРУ: в сімейному архіві десь є фото, де він – поряд із Левком Лук’яненком на всеукраїнській акції. Пообіцяла знайти – це вже історія…

 

 

Василю, спочивай із миром. Блаженні нескорені.

 

Фото – з архіву Каращуків

Спомин – Наталя Камишникова

 

Прочитав сам? Поділись з іншими: