Дев’ята шахта: з речами на вихід із “Волиньвугілля”. Ні контори, ні держпідтримки!

Що дасть колективу шахти повна автономія?

І про що доведеться забути?

Цими днями в.о.гендиректора ДП “Волиньвугілля” Андрій Пилипюк і директор шахти №9 “Нововолинська” Володимир Юрків прибули на розмову до міністра енергетики й вуглепрому Ігоря Насалика (зустріч зініціював саме він).

Директора дев’ятої супроводжували голова НПГУ Волинець та його активісти: голова Нововолинської МО Макаров та голова первинки на 9-й Гура.

Як і пан Юрків, вони наполягали на виході цієї копальні з складу держпідприємства “Волиньвугілля”. Переконували: колектив може заробляти на себе, хоче самостійності і здатен працювати як окреме держпідприємство.

– То працюйте, – сказав Насалик. –  У статуті дев’ятої, який нещодавно зареєстрували, шахта є окремим ДП, напряму підпорядкованим міністерству.

– А ми не хочемо переходити у третю групу під закриття, як передбачено цим статутом! Скасуйте наказ №550!

 – Не скасую, але можу внести зміни. Хочете вийти з ДП “Волиньвугілля” й діяти автономно? Будь ласка, проте залишитесь без держпідтримки. Третій групі міністерство її надає.

– Обійдемося, впораємось!

 – Тоді маєте місяць на підготовку статуту – і виходьте, якщо колектив цього хоче.

Отака була мова, якщо коротко.

Андрій Пилипюк як керівник “Волиньвугілля” від цієї затії не в захваті. Каже: так, дев’ята добре попрацювала в лютому й у березні, але за 2017 рік там 22 млн. грн. збитків. Це майже 2 млн. мінусу щомісяця.

Без держпідтримки ніхто з цією шахтою не панькатиметься: ні РЕМ, ні інші організації. На дев’ятій мають видобувати по 6 тисяч тонн на місяць, аби просто вийти на нуль. Не йдеться ні про прибуток, ні про оновлення техніки – просто по нулях.

І це не лише його думка. Так само вважає заступник гендиректора з економічних питань Ірина Почтарук:

Утім, свій розум у гарячі профспілчанські голови не можуть вставити навіть економісти. Остаточне слово – за колективом копальні.

До слова, там діє не лише первинка НПГУ, а й первинка Волинського теркому вугільників на чолі з Євгеном Приступою. Її позиції поки що не чути.

Зрозуміло, держпідприємство “Волиньвугілля” з однією “Бужанською” – це рівень скромного шахтоуправління. Пилипюк до такого повороту готовий,  лишитись без керма не боїться. Наказ про реорганізацію ДП підписав у лютому.

Сьогодні прибічник шахтного сепаратизму В.Гура розводився на прес-конференції, що дев’яту образили: платню за березень дали і “Бужанській”, і апарату ДП, а дев’ятій – нічого, хоча в березні там відвантажили вугілля на 14 млн. грн., а фонд зарплатні на шахті – 7 млн.

Але профватажок забув додати, що у квітні шахта №9 не відвантажила жодної тонни вугілля – за його ж незаконною вказівкою.

Цікаво виходить: вони з директором Юрківим нагромаджують “чорне золото” на складі, щоб уже за місяць-півтора всі ці запаси підгребло під себе новостворене ДП “Шахта №9”?

Платню нам дай, Пилипюк, усе дай, а вугілля ми заникаємо!

Навряд чи таку постановку питання схвалять  гірники “Бужанської”. Поки всі в одному човні – треба плисти за правилами.

Це бачення РАДАРА. А що скажуть шахтарі?