Добротна будівля, де навчали спочатку робітників, а тоді – студентів, перетворюється на доходний дім. Із державної власності вона тихцем перейшла у приватну…
Нововолинці все ще називають цю будівлю УКК (навчально-курсовий комбінат). Раніше вона була власністю ДП “Волиньвугілля”.
Кілька років тому тодішній гендиректор “ВВ” Анатолій Заболотній устиг продати триповерхівку – чи то Київському інституту міжнародної економіки і підприємництва, філія якого діяла в Нововолинську, чи то особисто ректору цього вишу Анатолію Малашенку.
Продав, кажуть, недорого – за мільйон гривень. У такий спосіб гасив заборгованість держпідприємства різним структурам. Це не врятувало “Волиньвугілля”, нині воно – фактично банкрут.
Триповерхова споруда – у центрі Нововолинська, між колишнім Будинком побуту й олійно-жировим комбінатом. Земельна ділянка, гаражі біля УКК теж були власністю “Волиньвугілля”.
Невдовзі філія КІМЕП тихо закрилася. Не витримала конкуренції з філією Тернопільської академії чи не пройшла акредитації. Шикарне приміщення на проспекті Дружби спорожніло. Нікому не треба?..
На першому поверсі різні фірми й раніше орендували кімнати. А от у гарно відремонтованих залах і кабінетах філії вишу довго стояла тиша.
Аж ось ідемо ми з Анатолієм Бідзюрою – і бачимо…
Тепер тут гуртівня приватного підприємця. Продають серветки, рушники, туалетний папір тощо. Центральне опалення вимкнене.
ОК, гуртівня на першому поверсі, а на другому? а на третьому? Що там?
І хто сьогодні є власником будівлі?
Запит на інформацію РАДАР надіслав у міськраду, далі буде…
Хтось там на круглих столах заявляв, що для неповносправних дітей у Нововолинську немає вільних приміщень? Чиновники, підніміть свої п’яті точки, визирніть у вікно, пройдіться містом!
РАДАР запевняє: вільних приміщень у Нововолинську навалом. І про їхнє використання влада з власниками давно могла б домовитись. Якби хотіла.
Але так виглядає, що в нас не “батьки міста”, а батьки своєї великої кишені.
Наталя Камишникова
Фото – Анатолій Бідзюра
Пікантність оборудки у тім, що керівники філії вишу були членами “Батьківщини” (БЮТ). Але керівники міста, серед яких теж члени БЮТ, нічого не знали. Їх поставили перед фактом. Принаймні Рожелюк публічно обурювався, що влада про продаж приміщення Малашенку дізналась останньою. 🙂
Батьки своєї великої кишені також тихенько за копійки привласнили комунальну власність громади на вул.Гагаріна, 20 (колишнє телеательє). Тепер там магазин господарських товарів.
Велика площа пустує й за адресою м-н Шахтарський, 31 (колишня молочна кухня). Батьки міста також притримують для своїх бізнес-планів. А бідний Сторонський все не спить ночами, шукає бідний приміщення, де розмістити обділених дітей.
Друзі, хто там ходить – зробіть фотки, скиньте на info@radar.in.ua, ми тут влаштуємо для БАТЬКІВ ВЕЛИКОЇ КИШЕНІ хіт-парад вільних чи прихапізованих приміщень.
Хо-хо! А те приміщення, де “Вопак”! 3 500 метриків квадратових. А колишня фотографія, де маг.” Лідер. А “Центр зайнятості” на м-ні Шахтарський. А “Екскурсбюро” там же. А… Стоп! Навіщо все перераховувати? Хай Віктор Борисович дасть відповідь письмово, на інформаційний запит: Хто був першим власником цих та інших приміщень? Якщо відповідь буде правдивою, гарантую: Ви вкакаєтесь від здивування. А може, і впісяєтесь! А може, те і те разом. :))) Бо повідомлень про це не було у міських ЗМІ, як і рішень сесій міськради